Не фрукт, не розмальовка, не книжка, а що тоді? Манґа — окремий вид мистецтва, що має свої візуальні особливості, історію та цікаві жанри.
Манґа долає довгий шлях до українського читача, адже щоб отримати ліцензію наші видавництва можуть чекати рік, а то й два. Сьогодні на українському книжковому ринку з’являються різні твори цього виду мистецтва, тож як вибрати своє?
У матеріалі розповідаємо, що потрібно знати новачку, щоб закохатися в манґу з першої сторінки: про витоки манґи та її секрети, а також про те, як до цього причетний Дісней.
Манґа — японський вид мистецтва, що подає історії за допомогою малюнків, візуальних елементів та тексту. Слово складається з двох ієрогліфів, які перекладаються як «чудернацькі малюнки». Творців манґи називають манґаками.
Також сформувалась традиція, що майже вся манґа створюється чорно-білою. Усе тому, що, на відміну від західних коміксів, і над сюжетом, і над малюнками працює одна людина, часто у вкрай стислі терміни, тому на фарбування просто не вистачає часу.
Хоча щось схоже на манґу з’явилося в Японії ще у XII столітті, у своєму сучасному вигляді вона почала формуватися під час Другої світової війни. Цікаво, що одну з фірмових особливостей манґи — непропорційно великі очі — ввів японський манґака Осаму Тедзука, який черпав натхнення з діснеївського Бембі.
Ці комікси давно вийшли за межі батьківщини, підкоривши серця читачів у всьому світі. І що популярнішою стає манґа, то ймовірніше її адаптують в аніме.
Осаму Тедзука та постер до анімаційного фільму «Бембі», яким надихнувся манґака
Українське видання манґи «Зроблено в Безодні» Акіхіто Цукуші
Обережно, не зловіть спойлер! Розгортати том манґи варто з кінця, а читати історію справа наліво. Це пов’язано з японською писемністю, де стовпці ієрогліфів пишуться саме так. Деякі українські видавництва додають схеми з інструкцією щодо правильного порядку читання.
Якщо ви натрапите на слова «манхва» або «маньхуа», не думайте, що це одруківка чи альтернативний переклад. Подібно до японського мистецтва, Південна Корея створює манхви, а Китай — маньхуа.
Людина, яка вперше взяла в руки манґу, може не зрозуміти непрописаного. Наприклад, чорний фон символізує спогади. Текст в нечіткій нестандартній формі діалогової хмаринки — це лише думки героя.
Також не слід сприймати все буквально: кров із носа часто означає збудженість, краплі поту — занепокоєння. Якщо очі героя не видно за окулярами, він задумав щось підступне.
Часто манґу поділяють на жанри за цільовою аудиторією. Кодомо — історії для дітей до 12 років, наприклад «Пригоди Покемонів». Шьоджьо — для підлітків, переважно дівчат як-от «Кошик фруктів», а шьонен — для хлопців, наприклад «Сталевий алхімік». Сейнен і джьосей орієнтовані на дорослих жінок і чоловіків — це «Сага про Вінланд», «Гелсінг».
Жанри на кшталт романтики чи жахів зрозумілі, але є ще юрі — про любов між дівчатами, яой — між хлопцями. Меха фокусується на людиноподібних роботах, спокон — на спорті. Досить популярним є жанр ісекай, де люди потрапляють в інші світи.
Можливо, комусь цікаво дослідити історію Японії. Для цього існує жанр джідайґекі, або історична драма, твори якого, як правило, присвячені періоду Едо (1603—1868) та зображують життя самураїв, ремісників та селян.
Примірники манґи видавництва NASHA IDEA: «Чi. Життя однієї киці», «Синя тюрма», «Токійські месники», «Кохання на кінчиках пальців», «Ґаннібал»
Якщо ви не знаєте, що вибрати і де знайти манґу в Україні, просто зайдіть до популярних книгарень. Там можна побачити дитячу манґу про дружбу та пригоди «Чi. Життя однієї киці» (Конамі Каната) або підліткову історію про вуличні бойові мистецтва «Токійські месники» (Кен Вакуї). Можливо, вас зацікавить «Синя тюрма» (Мунеюкі Канешіро, Юске Номура) про футбол або романтична манґа «Кохання на кінчиках пальців» (суу Морішіта). А для любителів жанрів жахів та детективу є «Ґаннібал» (Масаакі Ніномія).
Більше манґи можна знайти у видавництвах, які на ній спеціалізуються, наприклад NASHA IDEA і MAL’OPUS.
«Привид Києва» Мацуди Джюко та Battle Scar Кобаяші Нікі
Манґаки також долучаються до висвітлення війни в Україні. «Привид Києва» Мацуди Джюко — манґа про українських льотчиків-захисників. Написана японською та перекладена українською й англійською, вона дає змогу всьому світу дізнатися про героїзм нашого народу та реалії боротьби за свободу.
Робота Кобаяші Нікі Battle Scar ілюструє війну в Україні очима дитини, а нова манґа цього автора Battle Scar — Shinobi заснована на реальних історіях українського військового з позивним Шинобі. Залишилося дочекатися виходу цих творів в Україні.
Якщо раніше ви уникали манґи, вважаючи її чимось дитячим, карикатурним або незрозумілим, варто відкинути ці стереотипи.
Манґа може стати для вас мостом до читання книжок, енциклопедією азійської культури або просто захопленням, яке допоможе знайти нових друзів.
