Дайджест культурних подій (з 19 по 25 січня)

Це освітньо-культурна ініціатива для школярів, що покликана розвивати культуру читання, письмову грамотність, критичне й креативне мислення, а також підтримати психоемоційний стан дітей через самовираження словом. До участі запрошують учнів і учениць 5–10 класів із Запорізької, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей.

Щоб узяти участь, потрібно обрати одну з трьох запропонованих тем і написати есе, в якому можна вільно й чесно висловити власні думки про мрії, боротьбу, сміливість і життєві цінності. Серед тем: «Сміливі завжди мають щастя», «Лиш боротись — значить жить!» і «Тільки той, хто мріє, не знає меж».

Переможців визначатимуть у трьох вікових групах: 10 переможців отримають подарункові комплекти книжок за рекомендаціями експертів і членів журі. Серед тих, хто подасть роботу найшвидше, 2 лютого 2026 року буде додатково розіграно бонусний подарунок.

Організовує конкурс громадська організація «Форум видавців». Проєкт відбувається за підтримки Фонду RAZOM for Ukraine у співпраці з обласними військовими адміністраціями та культурно-освітніми партнерами.

Більше про умови участі на сайті. Щоб податися, потрібно заповнити анкету.

Виставка представить нові роботи митця Павла Макова з серії «Абракадабра». Проєкт є своєрідним епілогом до однойменної авторської книги художника, виданої у грудні минулого року видавництвом ist publishing, та фіксує стан після завершення великого творчого циклу, над яким митець працював протягом 11 років.

Експозицію складають чотири великі нові роботи. Центральний твір — «Дім біля дороги, або автопортрет» — підсумовує книгу та попередній етап роботи художника. Інші роботи, навпаки, говорять про невпевненість і початок нового, ще не окресленого руху. Наприклад «Кульбаба» — натуралістичний рисунок на основі фотографій автора, які фіксують рослини на дачі на Харківщині. А «Пейзаж з фіговим листом» та «Харківська квітка» стали продовженням розмови про мистецьку метафору: гербарій як життя, що сповнене власне не прожиттям подій, а радше спогадами про них. Окремим елементом виставки стане робочий зошит художника, який відкриє несподіваний автопортрет і рефлексію Макова про самого себе. Цей обʼєкт можна буде побачити лише впродовж першого вікенду з 16 січня.

Виставка передує великій музейній презентації Павла Макова у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, що відкриється у квітні. Там художник разом із кураторками Марією Ланько та Лізаветою Герман представить серію «Абракадабра» повністю.

Більше в інстаграмі.

Бренд шовкових подарунків KHUSTYNA у колаборації зі студією архітектури та дизайну MAKHNO презентує особливу колекцію з шести хустин. Колекція створена на основі архівних ескізів архітектора й дизайнера Сергія Махна. Кожен дизайн несе окремий символічний сенс і відсилає до української культурної спадщини, керамічних традицій та філософії «живої» недосконалості. 

Цікавим доповненням колекції стали візуальні елементи, що ґрунтуються на роботах художника-кераміста студії MAKHNO, заслуженого майстра народної творчості Сергія Денисенка.

Відбулась премʼєра спільного треку та кліпу Promin’ від українського електронного артиста Cepasa (Павло Ленченко) та підприємця, засновника FRACTAL Артема Бородатюка. Композиція створена на основі семплу з ефіру Радіо «Промінь» 1993 року — періоду становлення незалежної України — та осмислює теми памʼяті, надії й міжпоколіннєвого звʼязку.

Трек поєднує електронне звучання з архівними радіоджинглами та голосом української радіоведучої Вероніки Маковій, знайомим кільком поколінням слухачів. Проєкт задуманий як музичний жест підтримки та внутрішнього світла в період однієї з найважчих зим для Києва та інших міст України. А кліп до Promin’, режисером якого став Михайло Волков, занурює глядача у реальність минулого, яка більше не існує фізично. Відео не реконструює минуле буквально, а передає відчуття тихої близькості, де час і простір переплітаються між собою.

Трек стане провідним синглом майбутнього мініальбому Promin’26, реліз якого запланований на січень цього року.

Більше в ютубі та інстаграмі.

Виставка польського художника й куратора Вальдемара Татарчука є першою великою презентацією його мистецької практики в Україні та важливим прикладом тривалої польсько-української культурної співпраці. Проєкт досліджує життя й мистецтво між двома соціокультурними та політичними контекстами — Україною та Польщею.

Окремими цікавим експонатом, який можна побачити в межах виставки — полотно «Номери», яке у співпраці з Татарчуком створив Павло Ковач. Це український художник і військовослужбовець, який працює зі справами зниклих безвісти на фронті. «Номери» — це якраз реєстраційні номери таких справ як спосіб говорити про людські трагедії, пам’ять і невизначену долю.

Проєкт співкурують Катерина Яковленко та Стах Шабловський. Організаторами виступили Fundacja Sztuki Performance та галерея Артсвіт за підтримки Польського інституту в Києві.

Більше в інстаграмі.

Виставковий проєкт українського художника Артура Солецького поєднує живопис і скульптуру в єдиному експозиційному просторі. Виставка зосереджується на темах пам’яті, внутрішньої незавершеності та фрагментованого людського досвіду, де особисте поступово переходить в універсальне. Артур Солецький відомий своїм авторським стилем, сформованим на перетині монументального живопису, інсталяції та відеоарту, та створює художні середовища, що впливають на спосіб сприйняття простору й власних відчуттів.

У проєкті зокрема чоловік і жінка постають як узагальнені образи позачасового людського буття, а повторювані символи — літак, дім, яблуко, меч — не мають фіксованих значень і відкриті до інтерпретацій глядача. Це своєрідний «щоденник без слів», у якому кожен відвідувач може знайти власні асоціації та сенси.

Більше в інстаграмі.

22 січня у 2014 році на Майдані загинули перші протестувальники, і щороку родини полеглих, майданівці та небайдужі громадяни проходять символічним маршрутом, запалюючи лампадки та покладаючи квіти до меморіальних місць.

Хода завершиться спільною молитвою о 19:00 біля пам’ятного знаку на честь Сергія Нігояна — першої жертви Майдану. Подія є простором спільної пам’яті, тиші й солідарності та буде важливою для всіх, хто прагне вшанувати героїв, що віддали життя за свободу і гідність України.

Акцію започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян. Захід організовують ГО «3 Сотня Самооборони Майдану», Національний музей Революції Гідності, ГО «Родини Небесної Сотні» та Трьохсвятительська духовна семінарія УГКЦ за участі родин Героїв Небесної Сотні й учасників Революції Гідності.

Щоб долучитися, потрібно зареєструватися.

Випускний проєкт майстерні Стаса Туріни та Юрія Кручака у Франківській школі сучасного мистецтва фра фра фра якраз і став експериментальною виставкою, яку можна буде побачити у просторі. У ній беруть участь 18 художниць і художників з Івано-Франківська, Києва, Львова та Чернівців, які протягом семестру осмислювали питання долі мистецтва та працювали з власними практиками. Виставка об’єднує роботи, різні за медіумами, стилями та художніми підходами, і фокусується на темі розмаїття та «розсипаних часів». 

До кураторської групи ввійшли Стас Туріна, Юлія Мартинів та Марія Агісян.

Більше в інстаграмі і фейсбуці.

Філософсько-історична драма створена за мотивами однойменного роману-бестселера Мирослава Дочинця. Стрічка розповідає про реальну постать карпатського мольфара Андрія Ворона — людину, чия доля проходить крізь зміну епох, кордонів і світоглядів, зберігаючи внутрішнє світло та духовну стійкість. Ворон постає як дзеркало для сучасного глядача — позачасовий герой, у якому поєднані тиша, мудрість і сила цілої нації. У центрі стрічки — теми любові, духовного вибору та здатність вистояти в буремні історичні періоди.

Режисером фільму став Іван Ніколайчук, який поєднав історичну правдивість із метафізичним відчуттям вічного. У стрічці звучить «Мелодія» Мирослава Скорика, записи хору ім. Верьовки та Національного президентського симфонічного оркестру. Звук створено у форматі Dolby Atmos у співпраці з фінською Matila Röhr Production — уперше в історії українського кіно.

Дивитися трейлер. Більше в інстаграмі.

Ця українська сімейна комедія — тепла, зворушлива й водночас кумедна історія про матерів, дітей і родинні стосунки, знайомі кожному: від дитинства до дорослого життя. Фільм побудований як багатосюжетна оповідь, кілька ліній якої перетинаються. У центрі — ті самі життєві ситуації та фрази, які впізнає кожен глядач: дзвінки «Ти поїв?», турбота посеред важливих справ і ніжність, що поєднується з гумором.

Фільм створений студією «КиївФільм». Режисер — Олег Борщевський, відомий за роботами «Потяг у 31 грудня» і «Скажені сусіди». У ролях — Ада Роговцева, Олена Кравець, Олеся Жураківська, Остап Ступка, Катерина Кузнєцова, Наталія Сумська, Ганна Кузіна.

Більше на інстаграм-сторінці фільму.

Це екранізація культової гри Silent Hill 2, яка вважається одним із найкращих і наймоторошніших психологічних хорорів в історії відеоігор. Стрічка повертає глядачів до загадкового міста Сайлент Гілл, де матеріалізуються найглибші страхи та внутрішні травми головного героя.

Режисером фільму знову виступив Крістоф Ганс — автор попередньої частини «Сайлент Гілл» 2006 року. Саме другу частину гри режисер вважав найбільш емоційною та улюбленою серед фанатів. За сюжетом, головний герой Джеймс отримує таємничого листа і вирушає до Сайлент Гілла в пошуках втраченого кохання, але замість відповідей потрапляє у справжній лабіринт кошмарів і жахливих створінь. Сюжетна основа стрічки перегукується з міфом про Орфея, який спускається у підземний світ заради кохання.

Фільм зберігає візуальну та філософську спадкоємність оригінальної гри, натхненої роботами Девіда Кроненберга, Девіда Фінчера, Альфреда Гічкока та Девіда Лінча. Головні ролі виконали Джеремі Ірвін та Ханна Емілі Андресон.

Дивитися трейлер.

Альт-поп виконавиця, сонграйтерка та саундпродюсерка Ann Kovtun презентує новий сингл Insomnia — дарк авант-поп трек про внутрішню боротьбу та життя всередині власного розуму. Це експериментальна композиція, в основі якого готична естетика світів режисера Тіма Бертона (відомий своїми похмурими візуальними образами у кінострічках та серіалах) і горор-манґаки Джюнджі-Іто.

Трек був написаний і записаний під час відключень світла на імпровізованому «сетапі-Франкенштейні» (ноутбуці, не призначеному для запису музики, та сингл виходить попри все) і став маніфестом креативної стійкості української альтернативної сцени.

Трек можна буде послухати на платформах. Більше — в інстаграмі виконавиці.

Незалежний театр «Гармидер» розпочинає роботу над новою театральною постановкою за повістю Юрка Покальчука «Озерний вітер» і оголошує кастинг на головну чоловічу роль — Волина. Запрошують до участі молодих людей 18-23 років.

«Озерний вітер» — містична історія, яку часто називають волинським фентезі. Вона поєднує міфологію, тему кохання та вибору, а також роздуми про ціну, яку людина платить за справжні почуття. Постановка задумана як частина масштабного мистецького проєкту з метою актуалізувати творчість Юрка Покальчука — однієї з ключових постатей української культури періоду незалежності.

Прем’єру вистави планують на травень, а гастрольні покази у Києві, Львові, Полтаві та інших містах — у червні 2026 року. Режисеркою постановки стане Руслана Порицька, керівниця театру «Гармидер».

Щоб податися, потрібно заповнити анкету.

«Лимони» — прем’єрна вистава соціально-мистецького проєкту Театру Ветеранів. Це історія дорослішання й внутрішньої трансформації трьох братів, які опиняються на передовій: двоє з них — добровольці з перших днів війни, третій — людина з борговим тягарем і страхом зробити ще одну фатальну помилку. Режисер і драматург Максим Девізоров, а в ролях: Максим Девізоров, Дмитро Вінницький, Петро Кавун.

Театр Ветеранів виник у співпраці Служби зв’язків із громадськістю командування Сил ТрО ЗСУ (ТРО Медіа) та Театру Драматургів. Тож ця вистава стає втіленням кількох досвідів — сучасна чесна розмова про війну, ветеранський досвід і сила мистецтва як способу проговорення травми. Проєкт отримав підтримку Resilience Fund від Goethe-Institut в Україні.

Більше в інстаграмі. Про квитки на сайті.

Постановка «Картотека» за однойменною п’єсою польського драматурга Тадеуша Ружевича — це сучасна сценічна інтерпретація, яка звучить особливо актуально в умовах сьогодення. У центрі сюжету чоловік, чия пам’ять розпалася на фрагменти. Його життя постає як хаотичний набір «карток»: спогадів, голосів, образів і зустрічей, з яких він намагається зібрати власну ідентичність. «Картотека» тут працює як метафора колективної пам’яті та понівеченого історичного досвіду, розмірковує про втрату цінностей, наслідки війни й те, як минуле формує наше теперішнє.

Режисером постановки став Андрій Бакіров. Над сценографією працював Володимир Карашевський, пластичне рішення створила Ніна Змерзла, художниця з костюмів — Таїсія Карась.

Більше про подію на сайті театру.

Виставка присвячена одному з найвідоміших українських художників-графіків ХХ століття, учню Михайла Бойчука та представнику українського авангардного мистецтва, репресованого радянським режимом. Експозиція знайомить із багатогранною творчою спадщиною митця, який працював у станковій графіці, книжковому дизайні, плакаті, екслібрисі та різних графічних техніках. Це роботи різних періодів: від ранніх творів початку 1920-х років до майже останніх робіт художника, створених у складних життєвих і фізичних обставинах. До експозиції увійшли як добре знані твори, так і роботи, які раніше не демонструвалися широкій аудиторії.

Більше в інстаграмі.

«Непохитні. Історія українського правозахисту в інтервʼю» соціологині та дослідниці Тамари Марценюк — друга книжка в серії «Своє. Український фемінізм», яка присвячена історії та розвитку феміністичних і жіночих рухів в Україні.

Видання об’єднує 31 інтерв’ю з українськими правозахисницями — юристками, журналістками, активістками, адвокатками, суддями та дослідницями з різних регіонів країни. Серед героїнь: Катерина Левченко, Олександра Матвійчук, Лариса Денисенко, Юлія Нузбан, Христина Кіт, Оксана Покальчук, Земфіра Кондур. Вони говорять про захист прав жінок і ЛБГТК+ людей, ромських громад, переселенців, військовополонених і зниклих безвісти, протидію домашньому насильству, документування воєнних злочинів та допомогу постраждалим від війни.

У презентації візьмуть участь авторка Тамара Марценюк та модераторка Ірина Ніколайчук — літературознавиця, критикиня і головна редакторка Creative Women Publishing. На події обговорять ідею створення книжки, часову дистанцію між інтерв’ю 2017–2020 років і сьогоднішнім контекстом війни, видимість жінок у правозахисному русі нині, а також майбутні проєкти серії «Своє. Український фемінізм».

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше в інстаграмі, а ознайомитися з виданням — на сайті видавництва.

Відбудеться розмова про книжку кінокритика Юрія Самусенка та ексклюзивний показ ранніх короткометражних фільмів відомих українських режисерів: Ірини Цілик, Романа Бондарчука, Марисі Нікітюк і Володимира Тихого. Це нагода поговорити про розвиток українського кіно за роки незалежності, ключові фільми цього періоду. А ще — ідею створення книги-путівника «Як це дивитися: українське кіно незалежності».

Подію модерує засновниця та головна редакторка видавництва Stretovych Світлана Стретович. Захід відбувається за підтримки мережі кінотеатрів «Планета Кіно».

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Виставка «Час не потрібен» Гамлета Зіньківського продовжує щоденниковий проєкт 365 —осмислення того, що було і що планується далі. Так і тут автор міркує про життя, яке немов відкладене на завтра: екзистенційні пошуки тривають щодня, а ключове питання не коли припинити їх, а чи варто починати. І для цього час як чіткоокреслений вимір для починань не потрібен.

Більше на сайті та в інстаграмі.

З 11 січня стартував проєкт-подорож українською культурою, який показує її багатогранність через архітектуру, одяг, театр, кіно, музику та гастрономію. Усього планується 8 епізодів, доступно вже два.

У кожному випуску глядачі разом із ведучою Катериною Оникійчук мандрують регіонами України, досліджуючи культурні коди, локальні історії та сучасні інтерпретації традицій. Планують поговорити про архітектуру, одяг, театр, кіно та музику, а осередками для розмов стануть Львів, Закарпаття, Тернопільщина, Черкащина. А зокрема у Києві можна буде дізнатися про кримськотатарські осередки та кухню Донеччини.

Шеф-редакторка проєкту — Олена Нужна, а режисерка — Людмила Кривомаз.

Більше про проєкт на сайті та ютуб-каналі Суспільне Культура.

Дебютний повноформатний альбом LATE — це підсумок шести років творчих пошуків гурту. Альбом складається з 14 композицій, у яких джаз поєднується з електронікою, імпровізацією та енергією сучасного міського звучання. Це музичний щоденник покоління, що формувалося в умовах війни, криз і постійного відчуття запізнення. Живе виконання гурту HYPHEN DASH обіцяє оновлену концертну програму та особливо драйвову атмосферу.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Сергій Жадан і команда «Радіо Хартія» вирушають у всеукраїнський радіотур під гаслом «Країна поєднується мостами». Формат вечора відтворює атмосферу авторської програми Жадана «Говорить Харків»: живі розмови про війну, культуру, новітні міфи, історичну пам’ять, спільний досвід і майбутнє країни. Важливою частиною події є розмова про нову українську військову культуру та спільні ініціативи військових і цивільних.

Ведучі вечора — Сергій Жадан та Олена Гусейнова. Музичний настрій створюватимуть Саша Кольцова («Крихітка») та гурт «Вхід у Змінному Взутті». Глядачі зможуть зазирнути за лаштунки роботи Радіо Хартія й стати безпосередніми учасниками живого діалогу. Вдень у Києві також працюватиме пересувна студія Радіо Хартія — місце оголошується в соціальних мережах з міркувань безпеки.

Щоб долучитися, потрібно зареєструватися.