«Янанебібув», або Де почався український поп-рок

Щоб розібратись, куди прямує українська музика зараз, треба зрозуміти, звідки вона прийшла. Відповіді шукаємо в одному з найцікавіших альбомів найбільшого гурту незалежної України — «Океан Ельзи».

У 2024 році «Океан Ельзи» випустили два альбоми, зʼїздили у два світові тури, відіграли чотири поспіль концерти в Києві та перенесли стадіонний тур Україною на 2025 рік. Один з найпродуктивніших років за новітню історію гурту. На всіх 34 цьогорічних концертах гурту лунали пісні, яким зовсім скоро стукне 25. Ще золотий склад, Святослав Вакарчук вже не у холодильнику. Це означає лише одне — «Янанебібув», перша платівка «золотої трилогії» «Океан Ельзи» (надалі – «О.Е.»).

Восени 1994 року на залишках «Клану Тиші» — першого гурту гітариста Павла Гудімова, басиста Юрія Хусточки та ударника Дениса Глініна — утворився «Океан Ельзи». 19-річний студент Святослав Вакарчук став їхнім солістом. Період з 1998 по 2004 заведено вважати найкращим в дискографії «О.Е.», а підбір учасників — «золотим складом», до якого трохи згодом, після релізу «Янанебібув», доєднається піаніст Дмитро Шуров. Але це пізніше.

Дебютним став альбом «Там, де нас нема». А однойменний трек згодом стане хітом і одним з найупізнаваніших у творчому доробку гурту, проте сама платівка особливої уваги слухача не отримала, принаймні за мірками наступних релізів. Однак вона виконала свою головну функцію — нанести гурт на мапу української музики.

Альбом був створений у період активного творчого пошуку гурту «Океан Ельзи». Не дуже комерційно успішний дебютник дав досвід і орієнтир  куди рухатись далі. А успішний хіт — розуміння, що музиканти можуть більше і краще.

На другому студійнику вони, здається, віднайшли той характерний стиль, як робити музику для найширшого кола шукачів, водночас  не впадаючи у відверту бездушну комерцію. У наступних платівках «О.Е.» довели цю методику до досконалості. З «трилогії» перший альбом видається недооціненим та таким, про який недостатньо говорять (якщо такі альбоми взагалі є в каталозі «Океану Ельзи»).

З часів першого альбому помітно зросла якість продакшену. Тексти стали ще більш зрозумілими та життєвими. Кожен знаходив щось своє, близьке. У текстах пісень Святослав Вакарчук зачіпає універсальні життєві теми, які резонують з внутрішнім світом людини незалежно від віку, соціального статусу чи епохи. Пошук себе, зміни, сподівання на краще, інтимні переживання — усе це в різних пропорціях та з різними акцентами лунає в кожній пісні.

3 лютого 2000 року відбувся офіційний реліз другого студійного альбому «Океан Ельзи» — «Янанебібув». 11 треків про каву, небо, і польоти ліричного героя складаються в майже 43 хвилини поп-року з вишуканими струнними, мандоліною та в майбутньому легендарним Rhodes (популярний різновид електропіаніно).

«Янанебібув» слугує вступом для альбому, який показує, чого чекати далі. Тут і надривний емоційний вокал, контрастні переходи, тамбурин та дуже виразна ритміка. Лірично альбом відкривається з історії пристрасного та короткочасного роману. Саме тому ліричний герой був на небі, а не перебуває там досі.

«Той день» вражає своєю енергійністю й динамікою. Життєствердна, наснажлива композиція, адже на заміну бадьорій, проте меланхолії вступного треку приходить зухвала впевненість в наступному «намальованому» дні.  Розриває в навушниках і на концертах вже 24 роки.

У «Мало мені» вперше, але не востаннє на платівці, звучить струнний квартет. Контраст камерної партії між вступом і приспівом створює комплексну історію зі злетами та падіннями в лишень інструменталі.

«Сосни» змінюють настрій альбому. Ритмічний вступ із легкою гітарною партією поступово доповнюється іншими інструментами, створюючи теплу, трохи таємничу атмосферу. Мандоліна та «Родес» влучно акцентують та розширюють це відчуття.

У «Кавачай» чуємо інтимний вступ під блатні акорди з приглушеним вокалом Святослава Вакарчука. І щойно ти адаптуєшся до цього, ніби підсовуєшся ближче до колонки, чи викручуєш звук в навушниках, вступає гучна, рок-н-рольна гітара. Буквально в кожному слові відчуваєш емоцію, яку Святослав Вакарчук вкладав у це слово. Ніби кожен рядок він пропускає через себе, з великим зусиллям і болем.

«Відпусти» — офіційний саундтрек нерозділеного кохання. Струнний квартет грає ніби не струнами, а людськими емоціями. Хочеться просто зупинитись і насолоджуватися із заплющеними очима.

«Африка» видається найдивнішою піснею з альбому. Стилістично дуже виділяється, якщо не випадає, з усього треклисту. Спотворення на вокалі відчувається вкрай незвично і спочатку відштовхує, але з плином треку ніби виправдовує своє місце в ньому. Інтроспекція ліричного героя,  що проєктує свої думки на слухача у спробах розібратися в  суті плинності життя, зрештою усвідомлюючи, що життя одне і варто його жити.

У «Поясни» гурт повертається до мелодійного звучання. Гітара різка та пронизлива, доповнює та підкреслює емоцію суму та загубленості. Святослав Вакарчук ставить вісім питань та двадцять разів просить пояснити: що це, якщо не загубленість?

У «Фіалках» ледь не вперше дуже виразна бас-гітара, дуже заряджена, ритмічна. За словами самого Святослава, це перша і єдина політична пісня в альбомі. Озираючись назад, антивоєнний посил помітний, але важко це назвати соціально орієнтованим треком. Більше запалює швидкість та  енергійність, яка спонукає до руху, проте невідомо, в яку сторону через невизначеність і метафоричність закладеного політичного підтексту.

«Коли тебе нема» показує, як злість можливо перевести в корисне річище. Один з головних рокових хітів гурту про запізнення дівчини. Барабани гонять тебе вперед, гітара додає рішучості, а вокал заряджає на дію.

«Етюд» — це дуже особиста композиція для Святослава як поета та музиканта. Не попсова, проте чіпляє так, як не здатна жодна інша пісня з альбому. Проста гітара, легкі барабани, та навмисне відчуття недомовленості в кінці.

Альбом «Янанебібув» став визначною віхою для «Океану Ельзи» і  для всієї української рок-музики. Початок «золотої трилогії» дав нам саме той «О.Е.», який ми любимо і знаємо. В «Моделі» та «Суперсиметрії», які вийшли у 2001 та 2003 відповідно, команда відточила та довела до еталона ідеї, які були в первозданному вигляді сформовані саме на альбомі 2000 року.  Найбільший гурт незалежної України став собою саме після цієї платівки. А що може бути більш впливовим за це?

Ця робота витримала перевірку часом і залишається актуальною навіть через десятиліття після релізу. Вона може не подобатись, дратувати чи навіть злити. Або ж викликати радість, захоплення, сміх чи сум. В усякому разі, такий широкий спектр емоцій чи почуттів може навіювати лише щось велике.