Дайджест культурних подій (з 30 березня по 5 квітня)

Docudays UA шукає документальні фільми, зняті чинними військовослужбов(и)цями чи відділеннями комунікацій підрозділів у рамках позаконкурсної програми 23-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини. Відібрані стрічки покажуть на фестивалі, за ними проведуть дискусії. До розгляду приймають готові фільми будь-якої тривалості та роботи на стадії монтажу, які ще не були показані в Україні або опубліковані онлайн.

Більше на сайті та в інстаграмі. Заповнити анкету.

Фонд польсько-німецького співробітництва оголосив весняне видання 2026 року Програми стипендій для журналістів та воєнних кореспондентів, які проживають в Україні та висвітлюють поточну ситуацію в країні. Програму запустили у березні 2022 на підтримку тих, хто документує події на місцях. Стипендія у розмірі до 2250 євро / 10 000 злотих.

Про можливість на фейсбуці. Заповнити анкету.

Можливість для професійних фотографів, які хочуть дослідити теми безладу та хаосу. Учасникам пропонують створити серію з 3–7 зображень, які фіксують невизначеність, нестабільність і відкритість ще невисловленого. Відібрані роботи покажуть у Німеччині в межах фестивалю Fotosommers Stuttgart 2026, автори отримають гонорар 1000 євро.

Більше на сайті та в інстаграмі.

Пісня з майбутнього альбому гурту «Друга Ріка». У кліпі знялися парамедикиня та військовослужбовиця Юлія «Тайра» Паєвська, волонтерка Тата Кеплер, письменник Сергій Жадан, лідер ТНМК Олег «Фагот» Михайлюта, акторка Дар’я Трегубова, а також українські військові та їхні рідні. Режисер — Віктор Скуратовський. Концепція побудована на реакціях людей, які вперше слухають пісню: учасники з’являються в кадрі як камео.

Слухати на ютубі.

Протягом п’яти днів фестиваль поєднає закриту професійну програму для молодих авторів й авторок та публічну програму для всіх охочих: це лекції та розмови з українськими і світовими авторами, журналістами, редакторами. Також відбудеться презентація книжок «Списки» Мирослава Лаюка, «І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни» Катерини Єгорушкіної.

Із програмою можна буде ознайомитися на сайті Українського ПЕН.

Проєкт представить творчість художника Петра Лебединця. Це експозиція з 30 абстрактних та імпресіоністичних полотен, що фіксують результат тривалого творчого пошуку. Виставка розглядає абстрактний живопис як феномен, що виник понад сто років тому паралельно з розвитком психоаналізу: колір, форма і композиція стають носіями внутрішніх станів, які не потребують предметності. Керівниця проєкту — Оксана Підсуха.

Більше в інстаграмі.

Презентація третьої книги із серії «Історії українських митців». Авторка Ірини Магдиш розповідає про художника, монументаліста та засновника бойчукізму як про складну й багатогранну людину: лідера, харизмата, носія енергії, яка об’єднувала й надихала. Зустріч пройде у форматі розмови «Інший Бойчук. Що ми не знаємо про митця та його школу» за участі Ірини Магдиш, історикині мистецтва Оксани Семенік та ілюстраторки Даші Подольцевої.

Більше в інстаграмі.

Ідея проєкту виникла на основі досвіду евакуації мистецьких творів з Харкова у 2022 році. Так постає образ ковчега — місця порятунку та збереження лише найціннішого. Виставковий простір перетворюється на територію переходу між втратою і збереженням, руйнуванням і відновленням. Виставка про те, що ми беремо із собою, коли старий світ руйнується, і як потім з цих фрагментів відроджуємо нову реальність. Кураторка — Марина Конєва.

Більше в інстаграмі.

Продовження циклу подій від студентів і студенток магістерської програми «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» КНУ імені Тараса Шевченка спільно з книгарнею «Сенс». Спікери розкажуть про культурних контекст на прикладах із літератури, кіно, музики. Цього тижня можна буде відвідати лекцію «Лубни-Люксембург: подорож героя в українському кіно» з Максимом Копиловим. Наступні події — про літературні спільноти минулого і сучасності, як у культурі розповідають про 90-ті та як працювати з міфологічною основою в літературі й театрі.

Більше в інстаграмі.

Проєкт присвячений сюжетам української графіки першої третини ХХ століття та їхньому зв’язку з сучасною ілюстрацією й мистецтвом. Простір поділений на чотири тематичні зали — окремі ланки історії української ілюстрації. Тут представлені мистецтво книжкової обкладинки, історія шкіл української графіки, особливості української дитячої ілюстрації та прояви ілюстрацій поза книгою. Куратори виставки — Олег Грищенко, Олена Старанчук.

Більше в інстаграмі.

Проєкт сучасного українського художника Дмитра Кришовського. Назва — це кількість днів від початку повномасштабного вторгнення. В експозиції представлені роботи, створені як до 2022 року, так і під час повномасштабного вторгнення — їх зіставлення дозволяє побачити трансформацію образної мови та внутрішньої напруги митця. Кришовський працює з темами урбаністики, соціальних символів та національної ідентичності, поєднує архаїчні та сучасні образи.

Більше в інстаграмі.

Бельгійська драма Шартотт Делівер та Арно Дюфе, дія якої відбувається фактично в одній кімнаті. У центрі сюжету — розповідь про судовий процес головної героїні з колишнім чоловіком щодо опіки над дітьми. Стрічка розкриває питання бюрократичності судової системи, її прискіпливості до найменших деталей та реакції на домашнє насильство. В українських кінотеатрах фільм виходить за підтримки програми ЄС «Креативна Європа».

Дивитися трейлер.

Пекарня «Завертайло» і проєкт «Витоки» підготували події про українські ремесла — писанкарство і вибійка. Ідея партнерства — ознайомити авдиторію з традиціями через власний досвід. Організатори надають усі необхідні матеріали. Майстер-класи проведуть Оксана Білоус, українська майстриня писанкарства, та її колега Олена Комарова. 

Записатися можна за посиланням.

Неформальна зустріч, під час якої громадський діяч і науковець Володимир Гонський виконає пісні й поділиться спогадами про доленосні часи: Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності. Окрема частина — презентація книг спікера: «Формування патріотизму в умовах війни» та «Людина і Нація. Час воїнів» — роздумів про українську історію, мову та героїв від Холодного Яру до сучасної війни.

Більше у фейсбуці. Зареєструватися, щоб відвідати.

Виставка представляє знамениту серію гравюр іспанського художника Франсіско Гої з нагоди 280-ї річниці від дня народження митця. Експозиція складається з трьох частин: творів митця, переосмислення серії Гої у 23-метровому розписі від харківської дитячої артстудії Aza Nizi Maza, а також текстових рефлексій сучасних авторок про твори. Кураторки проєкту — Ольга Гончаренко, Анфіса Дорошенко.

Більше в інстаграмі.

Проєкт, у межах якої можна почути тексти військових. Звучатимуть п’єси Аліни Сарнацької, Андрія Тераза, Анни Іванцик, Влада Тернопола, Георгія Соболевського, Дмитра Ільїна, Зоряни Гребенюкової-Кобенко, Мар’яни Черномиргин, Михайла Тарабана, Ольги Воронюк, Орисі Григоренко та Юлії Романюк. Автори й авторки — учасники спеціального курсу, який організовує Театр Ветеранів, кураторка — Аліна Сарнацька.

На події також відбудеться дискусія «Як/коли/кому варто писати і ставити пʼєси про війну?». Долучаться: Ігор Білиць, головний режисер Театру Марії Заньковецької; Наталка Ворожбит, письменниця і драматургиня; Максим Курочкін, співзасновник Театру Ветеранів і директорка INDEX Саша Довжик. Проєкт реалізовують за партнерства INDEX: Institute for Documentation and Exchange та за підтримки Razom for Ukraine.

Більше в інстаграмі.

Дует Duo Sonoro — скрипаль Андрій Павлов та піаністка Валерія Шульга — представлять програму, що охоплює еволюцію скрипкового мистецтва від австрійського романтизму до модернізму ХХ століття. Вечір відкриє Соната Леоша Яначека. Далі прозвучить цикл «Міфи» Кароля Шимановського — три звукові поеми на античні сюжети, написані в дусі музичного імпресіонізму. Другий відділ складуть атональні «Чотири п’єси» Антона Веберна та Фантазія до мажор Франца Шуберта.

Більше на сайті.

Музична вистава про патріотизм, сформований глибоким відчуттям приналежності до своєї країни та нації. Сюжет розповідає про героя, який проходить через злети й падіння та шукає відповіді на питання про власні цінності й покликання. Музичну основу складають пісні Марії Бурмаки, «Братів Гадюкіних», «Скрябіна», Тараса Петриненка, Костя Москальця та Олександра Ярмака. Режисер-постановник — Петро Качанов, директор і художній керівник Київської опери.

Більше на сайті.

Це уже четвертий захід із проєкту «Репресована українська музика». Прозвучать твори Стефанії Туркевич — першої української жінки-композиторки професійного рівня, чия музика поєднує галицьку традицію з європейським модернізмом, — та Антіна Рудницького, чия творчість стала містком між українською культурою та світом. Митці творили між двома полюсами — рідною землею та вимушеною еміграцією.

Більше на сайті.