Дайджест культурних подій (з 3 по 9 лютого)

Брудний Білий — пропагандист розваги, яка захоплює людей по всьому світу: нескінченні війни та безупинне насилля. Герой персональної виставки сучасної української художниці Аліни Клейтман «Жахливий кінець чи жахіття без кінця?» занурює глядачів у світ огиди — місце, яке переповнене цинізмом, жорстокістю та безсердечністю. Ця виставка входить у цілий цикл робіт Аліни Клейтман «Нескінченне сяйво людського насилля», над якими вона почала працювати 24 лютого 2022 року. Її скульптури, відеороботи, перформанси — це про чесність з глядачем, якою б гіркою та неприємною вона не була. 

Більше деталей в інстаграмі простору.

Війна ранить не тільки кулями: кожного дня ми переживаємо все більше емоційних потрясінь, які постійно вибивають зі звичного плину життя. Психологія допомагає з цим впоратися – розібратися у своїх думках, почуттях та діях. Чому я роблю саме так і як мені робити інакше? Книжкова виставка «Психологія для всіх і кожного» — це ініціатива в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді Оленою Зеленською. На цій виставці ви зможете побачити безліч книжок про історію психології, її значення для розвитку української науки та різні психологічні техніки дослідження своєї психіки: як боротися з прокрастинацією чи що таке РДУГ? Експозиція також містить документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого.

Більше деталей про подію, а також добірку книжок про психологію можна знайти на сайті бібліотеки.

Олексій Шовкуненко — український художник, який творив у стилі соцреалізму та зображував індустріальні краєвиди Сходу та Півдня: Азовсталь, Дніпрогес, херсонські доки. Так само як ми не можемо зараз побачити безліч картин рідного дому, ми не можемо побачити і величезну колекцію робіт Шовкуненка: вона була викрадена російськими окупантами з Херсонського обласного художнього музею. Ті роботи, що змогли пережити окупаційну владу, можливо буде побачити в Києві — ще одному місті, де творив український художник. Ця виставка — це спроба прослідкувати, як творчість митця простягається між Херсоном та Києвом, між минулим та сучасністю, через місця й території, не доступні для відвідування сьогодні.

Більше деталей на фейсбук-сторінці простору.

Вежа — це неминуча вертикаль, пряма лінія, яка пронизує повітря та простір, як гострий ніж. Засновник «Я Галереї» та куратор виставки Павло Гудімов поєднав в одній виставці роботи двох художників — Андрія Дудченка та Ігоря Ковалевича. Обидва працюють з вежами та баштами, а також з мистецтвом як чимось об’ємним та необмеженим — жанрами, техніками чи сенсами. На виставці можна побачити керамічні вироби, живопис чи мозаїку. Зануритися в таку собі майстерню, що має вигляд простору майбутнього. 

Більше деталей в інстаграмі простору.

Олександра Черепан — авторка-дебютантка та японістка за освітою. Її фентезійний роман  «Жнець без коси» —  історія про найманку Рувей, якій доля дає другий шанс —  вибратися з того дна, на яке вона потрапила, та знайти напівміфічного вбивцю, через якого всім у її світі загрожує небезпека. У першій частині майбутньої фентезійної трилогії переплітаються японські та українські мотиви, утворюючи яскравий та самобутній сетинг. Це історія про важливість допомоги — здатність про неї просити та її надавати. А найголовніше, усвідомлювати свою вразливість та право на помилки — навіть у світі, повному магії. Модераторка зустрічі — письменниця Мира Бо. 

Більше про подію в інстаграмі книгарні.

«Жителі Києва» — волонтерська спільнота, яка вже понад 8 років збирає історії мешканців столиці у співпраці з київським освітнім проєктом та видавництвом «Печера Платона». Оповіді про життя журналістів, митців, бізнесменів, простих перехожих і тих, хто закарбується в історії міста назавжди. Книга, яку створили «Жителі Києва» зібрала в собі все, за що можливо і неможливо полюбити Київ — улюблені місця, затори, що постійно дратують, людські емоції: яскраві, часом незрозумілі, але цілковито щирі. Такі, що допомагають зрозуміти пульс міста, навіть якщо здається, що його серце завмирає. Розпитуватиме про проєкт — модераторка Юлія Тимошенко, а розповідатимуть — засновниця Христина Кулаковська, вчителька Саша Савченко, художниця з костюмів Леся Патока, акторка та співачка Маруся Чуприненко. 

Більше про книгу в інстаграмі спільноти.

Поліна Вербицька — художниця, скульпторка, засновниця галереї-майстерні Draft Gallery та бренду прикрас Weird Sculpture.  Як каже сама мисткиня, вона працює в жанрі «чуттєвий реалізм» і такою ж буде і її нова виставка — «Поверхневість», кураторкою якої стала Надія Антонець. Головні герої — антропоморфні істоти, у яких емоції перетікають одна в одну, а кордони тіла зникають — кожна його частина стає частиною чогось більшого, щільнішого та жорсткішого. У своєму бренді  Weird Sculpture Поліна Вербицька здебільшого працює зі скульптурою, але ця виставка виключно про живопис. 

Більше про виставку в інстаграмі бару.

Адаптація однойменного роману «Нація» Марії Матіос за режисури Ростислава Держипільського  занурює в історичні події Гуцульщини 40-х років XX століття. Драма-реквієм про те, як радянська влада окупувала територію Заходу України та намагалася винищити українців. Прозаїчний, але не менш моторошний сюжет — уся вистава ніби глибокий спіритичний сеанс, який відпускає тебе аж під самий кінець. Пошук свободи та намагання зберегти свою гідність — понад усе. Муки героїв, з яких згодом вироджується кохання. Труднощі, які створюють та загартовують справжню націю.

Більше деталей на сайті театру.

Акторка Катерина Вишнева написала пʼєсу, а режисерка Вікторія Білан-Рощук створила виставу про кохання під час війни, яке піддається постійним випробуванням. Особливо коли твій коханий — військовослужбовець. Історії трьох сімей, кожна з яких має зовсім різний бекграунд та досвід. Три жінки, три дружини, які відрізняються в усьому, окрім одного — вони знають, як це, чекати, любити попри відстань та постійну небезпеку. Історія заснована на реальних подіях і зіграна  не тільки професійними акторами, але й військовими.

Більше про виставу в інстаграмі.

Нова фентезійна історія в українському сетингу від молодої української письменниці — Наталії Заруднюк. Головний герой опиняється на межі між реальним світом і світом магічних альвів. Він зустрічає сліпу бабцю-характерницю, мавок, привидів та інших міфологічних істот, які змінюють його уявлення про те, як побудований світ навколо нього. «Вовчі землі» — це динамічна історія про державні перевороти, магію, надприродних істот і, звісно ж, намагання врятувати себе та світ навколо. Як завжди лишається питання — чи вдасться бодай щось з цього?

Більше про подію в інстаграмі книгарні.

Соломія Трильовська — львівська мисткиня та екскурсоводка. Хоч сама творчиня і не вважає себе професійною художницею, проте не заперечує важливість фарб, ліній, нарисів у своєму житті. Нова виставка Соломії Трильовської справді нагадує яскраву подорож її спогадами — через кольори, форми та силуети. Досвід фотографки додає картинам ще більшої перспективи сприйняття — авторка знає, як гратися зі світлом та композицією і при цьому залишатися вірною своїй щирості й тим сенсам, які прослідковуються в кожному мазку пензля. 

Більше деталей на фейсбук-сторінці простору.

Фестиваль рок-н-ролу, субкультур, бунтівної молодості та свободи — так можна було б назвати нову книгу української письменниці та антопологині Дар’ї Анцибор. У своєму романі вона ретельно розглядає феномен субкультур — чому вони були та і є досі такими популярними, чому субкультури завжди були чимось більшим, ніж просто естетикою для підлітків, і як готи, панки та інші контркультури рано чи пізно перетворюються на попкультуру?
Відомі представники рок та гіп-гоп сцен — Фоззі, соліст гурту ТНМК та письменник, і Сергій Колос, соліст гурту «Фіолет» та військовий, поговорять про ці феномени разом  з авторкою та обговорять, як дреди, батли та «стіли» стали символами протесту.

Більше про подію в інстаграмі книгарні.

Нова книжка в серії класики від Vivat, яку точно важко назвати мейнстримною. Наталена Королева — оповита легендами постать в українській літературі. Така сама і її книга «Шовкова пані» — містична автобіографічна проза, яка не дає жодної відповіді про особистість авторки — додає тільки більше запитань. У цю збірку входить три тексти Королевої: «Без коріння», «Шовкова пані» та «Гонта». Усі вони пронизані глибоким психологізмом та химерністю: до останнього здається, що все це вигадка, а не реальні події з життя конкретної людини. Наталена Королева змогла створити навколо себе таємничий образ та залишити його у своєму життєписі — у текстах. А упорядниця «Шовкової пані» Мар’яна Комариця та літературознавець В’ячеслав Левицький готові про це детальніше поговорити.

Більше про подію в інстаграмі книгарні.

Щорічна подія, на яку чекають всі театрали та драматурги, повертається! Фестиваль короткої драми — це платформа, на якій  режисери, актори чи сценаристи презентують свої короткі п’єси. Щороку серед поданих заявок відбирають найкращі — цього року таких п’єс 10. З 7 по 9 лютого можна побачити максимально широкий спектр різних жанрів — від соціальної драми до відвертої комедії. Театр в Україні постійно розвивається та змінюється, а подібні заходи тільки це підтверджують.

Більше про фестиваль в інстаграмі театру.

«Уквітчаста і вільна я йду до тебе. // Я змогла — зможеш і ти», — пише Наталя Васильєва в одному зі своїх віршів, що увійшов до збірки ліричної поезії «Гостре цвітіння квітів війни». На презентації своєї першої поетичної збірки авторка, головна редакторка і засновниця видавництва «Відкриття», поділиться тим, як поезія повернулася в її життя після початку повномасштабного вторгнення і чому це повернення було неочікуваним. 

Більше про подію в інстаграмі книгарні.

Рефлексія стосунків між матір’ю та донькою на основі реальних історій режисерки та головної акторки. Оксана Черкашина — акторка, виконавиця яскравих ролей у фільмах «Погані дороги», «Клондайк» та «Синдром Гамлета» разом з Ольгою Черкашиною, а також Марією Сало рефлексують на тему поколінь: як травми впливають на побудову стосунків і з якими емоційними труднощами зіштовхуються дорослі люди, у яких є діти, і дорослі люди, у яких є батьки. Іноді справді здається, що легше навчитися грати на якомусь новому музичному інструменті, ніж повністю зрозуміти, що відчуває інша людина. Але для цього й потрібні уроки — щоб в усьому розібратися.

Більше про виставу в інстаграмі простору.

Складні електроакустичні гармонії, відчуття, що звук зараз розщеплюється на маленькі атоми — коли музика пронизує все життя і стає для тебе стрижнем, то народжується щось щире та відверте. Як-от новий електроакустичний перформанс від Алли Загайкевич. Український композитор Валентин Сильвестров мав ідею, що стосувалася розбудовування власної симфонічної музики як уявного простору метафоричних пейзажів. Зараз же з його ідеями працюють інші українські композитори — Алла Загайкевич, Єлизавета Соловйова та Георгій Потопальський, — створюючи мультиінструментальне та мульти жанрове «нове». Електроніка та бандура, пошук чогось унікального та звернення до вже всім відомого.

Більше про подію в інстаграмі простору.

Чергове зібрання «Вовчиць» для обговорення однієї, як кажуть організаторки, з найсильніших книжок за всю історію книжкового клубу — «Дім на краю світу» Майкла Каннінґема. Авторки ютуб-каналу «Палає» — Яна Брензей та Емма Антонюк — поговорять про роман одного з найуспішніших американських авторів та володаря Пулітцерівської премії. Історія Каннінґема — про дружбу, що подорожує крізь життя, змінює свою форму, переживаючи найскладніші випробування. «Дім на краю світу» — це спроба дослідити такі скандальні теми, як СНІД, гомосексуальність, нетрадиційні моделі сімей та як сучасне покоління розуміє поняття стосунків та любові. Якими вони можуть бути та що стане з ними, якщо повністю зупинити свій контакт із зовнішнім світом і переїхати в маленький будинок на краю цього світу.

Більше про подію на ютуб-каналі «Палає».