Дайджест культурних подій (з 16 по 22 лютого)

Документальний фільм режисера Ігоря Іванька про зв’язки між поколіннями. Стрічка показує історію Ігоря — молодого кінооператора, який випадково знаходить пошкоджений фотоархів свого діда, Леоніда Бурлаки. У свій час він був відомим радянським та українським кінооператором. Тепер Ігор намагається зрозуміти, про що мріяв його дід, допоки хвороба Альцгеймера не відбере у Леоніда можливість впізнавати онука. 

Фільм отримав Спеціальний Приз Журі на Сараєвському кінофестивалі (2022), Спеціальну відзнаку Національного конкурсу DOCU/УКРАЇНА та Головний приз студентського журі на Docudays UA (2023). Також його демонстрували на престижних фестивалях документального кіно в Лейпцигу та Амстердамі.

Переглянути стрічку можна на Такфлікс.

Проєкт присвячений Григорію Фальковичу — українському поету, прозаїку та громадському діячеві, твори якого включені у шкільну програму. Основні теми його поезії: історична травма, пам’ять та досвід, який передається між поколіннями. Фалькович наголошує на спільних рисах українського та єврейського народів: обидва пережили репресії, відселення, мовні заборони, спроби нав’язати відчуття меншовартості. Сьогодні з’явилася ще одна трагічна подібність — спроба винищення за національною ознакою. 

Радіопроєкт підкреслює ці теми через розмови з Фальковичем про Бабин Яр, повномасштабну війну, евакуацію. 

Більше інформації на сайті.

Премія відзначає суспільно важливі ініціативи у сфері культури, освіти, медіа та видавничої справи, а також людей та організації, які впроваджують подібні ініціативи спільно з ЄС та Великою Британією. Націлена на визнання тих, хто креативним чином будує міжнародні партнерства та розповідає про Україну за кордоном. Переможці отримають винагороду — 1500 євро. Для участі необхідно розповісти про свій проєкт у формі, додати результати та матеріали для кращої презентації роботи.

Премія пропонує вісім номінацій для організацій і проєктів. Серед них — міжнародна культурна співпраця, збереження культурної спадщини, а також номінації у сферах освіти, медіа, євроінтеграції.

Детальніше на сайті.

Освітній проєкт від Vivat і Litosvita про ключові постаті української жіночої літератури. Це 10 лекцій від провідних літературознавиць і критикинь, а говоритимуть як про класичних авторок (Олену Пчілку, Лесю Українку, Ольгу Кобилянську), так і героїнь ХХ століття (Надію Кибальчич, Людмилу Коваленко, Уляну Кравченко/Юлію Шнайдер).

Курс надає можливість живого спілкування під час лекцій у Zoom, а доступ до записів занять та матеріалів залишиться в учасників ще на 90 днів. 

Деталі та реєстрація на сайті.

Проєкт розповідає про жіноче лідерство, фемінізм, психічне здоров’я та культурні тенденції. Запрошені спікерки — активістки, лідерки думок, які будують майбутнє нашого суспільства. 

Це уже п’ятий випуск подкасту, у якому — розмова з Анжелікою Бєловою, засновницею громадської організації «Голос Ромні». Ведуча Ірина Славінська із гостею розмірковують про жіноче лідерство, його місце у ромській спільноті та виклики, які постають перед ними в Україні. 

Подкаст створений за підтримки Українського Жіночого Фонду.

Прослухати можна на Spotify та Apple Podcasts, запис подкасту на ютубі.

Харківська державна академія дизайну і мистецтв спільно з Rukh Art Hub приймає заявки на участь у проєкті на тему відкладеного життя та перетворення цього стану на звичну форму існування. Це можливість для митців, які працюють з фотографією, відеоартом, артобʼєктами, живописом, графікою та скульптурою. Показ відібраних робіт відбудеться у Львівській національній академії мистецтв.

Для участі необхідно заповнити форму.

Більше в інстаграмі.

RIBBON International та Український ПЕН оголосили конкурс для підтримки українських письменників у створенні нових книжкових проєктів в умовах війни. Програма зосереджена на текстах про втрату, пам’ять, мову, ідентичність, близькість, зміни в суспільстві та майбутнє. 

Конкурс відкритий для громадян України (в Україні та за кордоном) у жанрах художньої літератури та нонфікшн. Обов’язковий результат — видана книга до кінця 2026 року. На момент подачі має бути написана щонайменше третина тексту. Журі: філософ і культурний діяч Володимир Єрмоленко, журналістка, документалістка та віцепрезидентка Українського ПЕН Мирослава Барчук, письменник Анатолій Дністровий, літературна оглядачка й арткритикиня Анастасія Герасимова, політична аналітикиня та перекладачка Катерина Зарембо. За результатами відкритого конкурсу українські письменники та письменниці отримають підтримку у розмірі $5000. Подати заявку можна за посиланням.

Більше інформації на сайті.

Персональна виставка Народного художника України Петра Сипняка продовжує його філософсько-духовні роздуми про одвічні питання людства. У новій експозиції представлені теми з «Чумацького циклу», серії «Вертеп», пейзажі та портрети сучасників: це про наше призначення, віру і сакральність, і вертеп як різдвяна історія і спосіб проживати реальність. Чільне місце посідають гротескно-сатиричні композиції, в яких автор осмислює сьогодення через культурні традиції, зокрема через давньогрецьку міфологію.

Більше в інстаграмі.

Виставка художниці та скульпторки Поліни Вербицької досліджує межі між фізичним тілом і внутрішнім світом людини. Експозиція про роздуми авторки щодо самотності  всередині самого себе і про спроби зазирнути всередину іншого. 

Центральне поняття проєкту — «вразливе місце». Це умовна зона проникності, через яку можливе часткове зближення між двома об’єктами без подолання самої межі. За словами авторки, це проєкт про неможливість повного контакту і водночас про спробу бути поруч із цією неможливістю, але при цьому не знищувати її.

Вербицька інтегрує скульптуру, живопис і графіку в єдину гармонійну експозицію. Її гіперреалістичні об’єкти виготовлені з силікону, воску, смоли та гіпсу — матеріалів, що дозволяють точно відтворювати форму й текстуру поверхні.

Більше на сайті.

Проєкт художника Романа Салівачова досліджує, як виглядає святість у час війни. Автор через мистецтво намагається підкреслити, як ми проживаємо смерть та як формуємо пам’ять у часи війни. Вона поєднує особисте та загальнонаціональне, тілесне і духовне, героїчне й ніжне.

Сама назва виставки звертається до біблійного контексту перемоги над смертю. У роботах поєдналися іконографічна традиція з елементами символізму, психоаналітичного мистецтва та авторського стилю Романа. Експозиція складається з різноманітних образів: воїни, жінки, ангели, тіла, полум’я, знак, жест, колір.

Більше інформації на сайті.

Документальна стрічка розповідає реальну історію братів Михайленків під час війни. Сергій — командир мобільної вогневої групи ППО, Микола — гравець Олімпійської збірної України з футболу. Фільм досліджує несподіваний зв’язок між військовими та футболістами, розкриває історію взаємин між братами, їхні переживання один за одного та боротьбу за країну у різних, але взаємопов’язаних світах. 

Прем’єра фільму відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі. Режисер Володимир Мула — перший український лауреат Sports Emmy® Awards 2024 (премія-визнання спортивних телевізійних програм, спортивних серіалів, прямих трансляцій спортивних подій та найкращих спортивних коментаторів). Фільм створений за підтримки Держкіно.

Більше в інстаграмі.

Екранізація однойменного роману Емілі Бронте від режисерки Емеральд Феннелл з Марґо Роббі та Джейкобом Елорді в головних ролях. Сучасне прочитання класичної історії про фатальне кохання Кеті Ерншо та Гіткліфа — стосунки, що перетворюються на руйнівну силу. Стрічка про пристрасть, одержимість і драму, яка змінює долі всіх навколо. 

Деталі на сайті.

Вистава пісочної анімації у супроводі Камерного оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії. Майстриня анімаційних мистецтв Оксана Мергут розкриє ритуал створення нашого світу, де кожен елемент єдиний та неповторний. Дійство відбуватиметься під найвідоміші мелодії Вольфганга Амадея Моцарта, Антоніо Вівальді, Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Михаїла Шуха та Вікторі Косенка. Перед концертом та після його завершення глядачі за бажанням зможуть спробувати створити свої історії з піску під керівництвом Оксани Мергут.

Більше інформації на сайті.

Мультимедійна виставка «Очі догори» Крістіни Звєрєвої. Для авторки погляд угору — жест надії та спротиву в умовах повномасштабного вторгнення. Кураторка — Євгенія Купчан. 

На виставці представлені фотографії будівель Києва, що вистояли під час ворожих обстрілів чи були відновлені. Експозиція поєднує зображення та уламки асфальту зі зруйнованих районів міста, які теж є частиною інсталяції. Через навушники лунає музика, що дозволяє кожному відвідувачу пережити власний, інтимний досвід занурення в аудіовізуальний простір виставки.

Більше в інстаграмі.

Це побутова драма з елементами чорної комедії про жіночу стійкість та силу. Історія розповідає про Марину — волонтерку і дружину військового, яка живе з донькою в селі й чекає на звістку від чоловіка з фронту. Головна героїня — сильна, смілива й рішуча. Вона втратила дім у Криму й боролася за життя, при цьому намагаючись залишитися собою. 

Постановка за однойменною п’єсою Ольги Мурашко — драматургині й дружини ветерана. Вона з’явилася на другому курсі з основ драматургії. У своєму творі авторка принципово підкреслює, що життя перемагає смерть.

Більше в інстаграмі.

Вистава режисера Артема Вусика й драматургині Аліни Сарнацької розповідає про фронтове життя. Вона зосереджується на оповіді ветеранки про війну та загалом життя, яке кардинально змінилося. Це мить, коли доводиться шукати баланс: між чорним гумором і трагедією, між почуттями й обов’язками.

Постановку присвячують Госпітальєрам і всім бойовим медикам, а показ 20 лютого стане благодійним, усі кошти спрямують на підтримку Добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри».

Також діє попередження для глядачів: присутні емоційно складні епізоди та звучання.

Більше в інстаграмі.

Агенція «Терени» організовує мандрівку п’ятьма містами Полтавщини. Проєкт дозволяє учасникам зануритися у культурну спадщину завдяки людям, які до неї дотичні. У програмі подорожі — зустрічі з митцями і дієвцями регіону.  

Також учасники будуть практикувати стародавні ремесла, знайомитися з локальною кухнею та багато спілкуватися. Зокрема у програмі: відвідини Мгарського монастиря у Лубнах, Всеукраїнського центру вишивки та килимарства у Решетилівці, Музею мистецької родини Кричевських в Опішні.

Щоб взяти участь, необхідно зареєструватися.

Більше в інстаграмі.

Національний академічний духовий оркестр України зіграє вальсові композиції, в яких переплітаються українська та європейська класика. У програмі: шедеври династії Штраусів, уривки з опер і оперет Шарля Гуно та Франца Легара та твори українських композиторів — Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського та Ігоря Шамо. Диригент — заслужений артист України Олексій Рощак. Родзинкою концерту стане вокальне соло Єлізавети Ліпінюк.

Більше інформації на сайті.

Це присвячена донорству виставка на першому поверсі басу «Теплокровні». Її мета — освітня: про цінність крові та донорства. Відвідувачі зможуть дізнатися цікаві факти про кров як незамінний ресурс, потримати в руках збільшені компоненти крові, які зазвичай видно лише під мікроскопом. 

Також відбудеться відкрита донація крові, яку проведуть Міністерство молоді та спорту України спільно з ДонорUA. 

Більше інформації на сайті.

Проєкт від українських видавництв, який створили у рамках програми грантів House of Europe на переклад з і на загрожені мови. Сьогодні дев’ять мов народів України перебувають під загрозою зникнення через русифікацію та асиміляцію. Повномасштабне вторгнення лише загострило ситуацію, оскільки частина територій побуту цих мов в окупації чи зоні бойових дій. 

House of Europe презентує результат проєкту: 11 нових книжок різних жанрів і форматів з гагаузької, кримськотатарської, румейської та інших мов. На події ознайомлять із командами проєктів, читатимуть тексти мовами оригіналу та українськими перекладами, дискутуватимуть про майбутнє книговидання загроженими мовами. 

Більше на сайті.

«Повернення» — серіал про повернення українського захисника після фронту додому та його непросту адаптацію. Це перший український серіал про ветерана російсько-української війни, створений у тісній співпраці з ветеранами.

У центрі подій — військовий Олександр Кречет, який через поранення не може повернутися на передову. Герой стикається з реальністю цивільного життя. Кречет намагається підтримати родину загиблого друга, допомогти його дружині та синові пережити втрату й вистояти перед новими випробуваннями. 

Серіал розповідає про реальність життя ветеранів, виклики, з якими вони стикаються, та труднощі, які необхідно долати. У проєкті поєднуються теплі почуття, гумор та драма, які підкреслюють найважливіше — як через дивні ситуації, дружбу та поступове прийняття себе можна повернутися до власної ідентичності.

Серіал доступний на сайті.

Виставковий цикл, який є продовженням однойменного проєкту під кураторством Нікіти Кадана. Експозиція показує історію та сучасність українського мистецтва як простір розривів, втрат і відсутностей. Цей проєкт — роздуми про шлях, що складається з перешкод, та оповідь, що знову й знову переривається.

Головною темою цієї частини циклу стали самотність та взаємини між «я» та «ми», які сформувала війна. Виставка розмірковує про різні типи самотності у світі нової нормальності, просякнутої війною: самотність у переписуваній історії, самотність усередині суспільної угоди, самотність поміж мистецтвом і мистецьким життям.

Детальніше на сайті.

Зустріч із засновником літературного фестивалю і проєкту «Кримський інжир» Алімом Алієвим та українською письменницею, редакторкою, журналісткою Анастасією Левковою для обговорення антологій текстів про Крим. Основна тема зустрічі — чотири видання «Кримського інжиру» — збірки переможців однойменного письменницько-перекладацького конкурсу. Антології зібрали найкращі твори україн­ською та кримськотатарською мовами, які подавали на конкурс. 

Щоб відвідати, потрібно зареєструватися.

Детальніше в інстаграмі.

Романтичне фентезі від творців анімаційного блокбастера «Мавка. Лісова пісня» від FILM.UA. 

Сюжет відсилає до давніх легенд про мавок та русалок, але розказує сучасну історію кохання: Мавка, замість того, щоб згубити у таємничому Темному озері, де на людей чатують різні істоти, закохується у студента-біолога Лук’яна. Фільм поєднує автентичність із сьогоденням, а творці прагнуть надихнути авдиторію у непрості часи.

На гостей прем’єри у Палаці «Україна» чекають подарунки від партнерів, тематичні фотозони, виступи виконавців саундтреків до фільму. А сама стрічка «Мавка. Справжній міф» вийде в український прокат із 1 березня цього року.

Придбати квитки та дізнатися більше можна на сайті.

Це спецпроєкт Інституту фронтиру та Ukraïner, у якому українські діячі науки та культури фіксують виклики для України та розгортають довкола них дискусії. Наразі доступні два есеї: перший — кураторки Катерини Ботанової «Як існувати в радикальній одночасності викликів» висвітлює тему життя у довгій війні, коли розуміння та бачення речей постійно змінюються.

Нещодавно вийшов другий есей «Чи можлива позитивна нормалізація війни» письменниці та історикині Олени Стяжкіної. Нормалізація тут не про примирення з жахами, а про пошук стійкості та визнання реальності. Окрему увагу в есеї приділили людській реакції на війну: «У нормалізації війни живуть і житимуть складні люди, які вміють і вчаться змінюватися й допомагати іншим, витримуючи себе та ситуацію навколо у складності». 

Більше на сайті.

Благодійний книжковий клуб Києво-Могилянської академії присвячений розмовам про літературу й навколокнижковим темам зі студентами, експертами й усіма охочими долучитися. Цього разу говоритимуть про сучасний роман «Сьомга». Текст, у якому авторка, письменниця Софія Андрухович, чітко артикулює одну з провідних тем своєї творчості надалі — тілесність. Тілесність як досвід приватний і як травма. Також для клубу роман стане приводом поміркувати про сучасний контекст: про наші межі приватності сьогодні.

Участь в обговоренні візьму запрошені гості: Олена Зарецька — художниця й очільниця Фонду Алли Горської та Віктора Зарецького; й Марія Копаньова — літературознавиця, випускниця КМА. Модеруватимуть філологині Ліза Козловець і Софія Головко.

Більше в інстаграмі.