Війна в Україні оголила крихкість архітектури та поставила під сумнів наше уявлення про стабільність і безпеку простору. Ми звикли будувати міста, відгороджуючись від природи — ховаючи життя за бетонними стінами, створюючи ізольовані мікросвіти. Та сьогодні стає очевидно, що справжня стійкість не в матеріалах, а взаємозв’язках: між людиною, природою та середовищем. Природа продовжує своє життя навіть серед руїн, демонструючи те, чого не вистачає сучасній архітектурі — здатність до відновлення, гнучкість і гармонію.
Біофільний підхід пропонує нове бачення архітектури — не як протиставлення людині природи, а як спільного творення середовища, де обидві сторони збагачують одна одну. Цей підхід дозволяє нам не просто відбудовувати зруйноване, а переосмислити саму ідею відбудови — зробити її природною, чутливою й живою.
У цьому есе ми розглянемо основні принципи біофільного дизайну, проаналізуємо, що таке біофільне мислення як спосіб сприйняття світу, а також дослідимо, як ці ідеї можуть бути впроваджені у відбудову України, щоб створити середовище, яке не лише захищає, а й зцілює.
Що таке біофільний дизайн
Urban farming office. Фото Hiroyuki Oki
Для більшості людей біофільний дизайн асоціюється з додаванням рослин у простір. Наприклад, в архітектурі — це зелені дахи, клумби в інтер’єрі, у графічному дизайні — рослинні патерни. Але насправді це лише поверхневий рівень, а суть біофільного дизайну набагато глибша. Можу посперечатися, що ви навіть не здогадуєтеся, яка саме. Біофільний дизайн — це про прийняття природи як рівноправного учасника, а не як ресурсу чи потенційної загрози. Це результат глибокого й щирого навчання у природи — того, як вона створює, адаптується й підтримує рівновагу.
З огляду на мій професійний — архітектурний — ухил і тему цього тексту, зосереджуся на тому, чим є біофільний дизайн саме в архітектурі. Одразу зазначу: біофільний дизайн такий же всеосяжний, як і сама природа. Тож те, чим я поділюся, — радше спроба зазирнути за лаштунки, ніж повноцінна екскурсія.
Щоб усвідомити складність біофільного дизайну, розглянемо його елементи та атрибути.
- Природне середовище: елементи, через які людина сприймає природу навколо себе.
Приклади: колір, стихії, флора та фауна, матеріали. - Форми природи: використання форм, притаманних природі.
Приклади: спіралі мушель, овальні лінії, хвилясті контури. - Природні закономірності: відтворення принципів росту, циклів і взаємозв’язків, що існують у природі.
Приклади: саморегуляція, відновлення, вмирання, адаптивність. - Зв’язок із місцем: підкреслює невідривність від оточення і неповторність певного місця.
Приклади: використання місцевих матеріалів, ландшафтна орієнтація. - Взаємодія людини й природи: створює контакт між людиною та довкіллям через елементи, що викликають інтерес, спогади або залучення.
Приклади: дослідження простору, зміни й метаморфози.
Отже, біофільний дизайн — це не про додавання зелені, а про створення середовища, яке працює за принципами природи та разом із ними.
Біофілія як спосіб мислення
Heatherwick Studio. Azabudai Hills. Фотографія від Raquel Diniz Kenji Masunaga
Створювати біофільні простори для людей і для природи — не одне й те саме. Коли ми міркуємо: «А як буде зручніше людині?» або «Ой, ця квітка тут негарно виглядає, перенесу її деінде», то часто забуваємо про потреби самих рослин, тварин, комах тощо. У такому випадку біофільний дизайн перетворюється лише на красиву картинку.
Проілюструю це прикладом. Зараз дуже популярно облаштовувати зелені сади всередині офісних будівель — нібито для кращого самопочуття працівників. Проте чи знаєте ви, що вони можуть стати смертельними пастками для птахів? Пташки мають особливості зору, через які вони не сприймають прозорі поверхні. Тож коли бачать сад чи будь-яку іншу рослинність за вікном, то не помічають скла й летять туди, де, як їм здається, можна відпочити або знайти їжу. На жаль, у більшості випадків це завершується їхньою загибеллю. Так, наприклад, у Варшаві біля Палацу культури щороку гинуть тисячі перелітних птахів.
Справжній біофільний дизайн має на меті створювати простори, у яких ні людина, ні природа не завдають шкоди одне одному.
Біофільний дизайн у контексті відбудови України
Війна в Україні принесла невимовне горе й втрати. Та водночас, я волію думати, що вона дала нам шанс зупинитися й замислитися: чи правильним є шлях, яким ми йдемо? чи справді хочемо й далі йти ним?
Відбудова, що триває просто зараз, здебільшого є спробою повернутися до того, «як було». Але чи справді ми цього хочемо? Можливо, настав час відкрити дискусію про інше — те, якою ми бачимо Україну після війни.
Війна показала, що природа для нас — не просто супутник чи ресурс, а щось значно глибше, майже невимовне. Згадайте фото домашніх улюбленців в укриттях — тих, кого в багатьох країнах заборонено брати туди на законодавчому рівні. Згадайте поля, які замість соняхів тепер укриті руїнами від бомбардувань. Згадайте Каховську ГЕС, руйнування якої знищило тисячі гектарів землі. Ці образи викликають у нас хвилю емоцій, болю й турботи.
Усі ці руйнування природи створені руками людини. Проте не лише війна нищить довкілля — ми самі продовжуємо це робити у мирному житті. Ми закатували площі в асфальт і бетон, вирізаємо дерева, щоб звести черговий дім, засипаємо озера й річки, бо так зручніше. Усе ХХ століття ми жили в парадигмі бетону й вседозволеності людини. Але чи справді це відповідає нашій сутності? Хіба українська культура, мистецтво, повсякдення не виростають із природи? Якщо так і серце й справді лежить до неї, то й наше майбутнє має бути не серед бетонних стін, а поруч із природою.
The Knoted House концепція дім-ткацька майстерня від Хануна-Неллі Амаш
The Knoted House скетчі до концепції дім-ткацька майстерня від Хануна-Неллі Амаш
Біофільний дизайн може стати основним принципом відбудови України — створенням середовища, яке більше відповідає нашій сутності й гармонійно підкреслює зв’язок людини з природою. Впровадження цього підходу, його принципів і атрибутів можливе на різних рівнях — від містобудування до архітектури, ландшафтного та інтер’єрного дизайну. Уявімо: на рівні міста це не просто озеленення вулиць, а створення простору, де природа має власне місце і значення. Зелені та блакитні коридори можуть повернути біорізноманіття в міста й зробити їхній мікроклімат комфортнішим. На рівні архітектури — це будівлі, що стають частиною природного циклу. Зелені фасади дають прихисток комахам і птахам, допомагають регулювати температуру всередині приміщень. А дощова вода, зібрана на зелених дахах, може використовуватися як для потреб мешканців, так і рослин та тварин, що співіснують поруч.
Ось кілька прикладів студій та архітекторів, які вдало працюють з біофільною архітектурою. Pablo Luna використовує принципи природних форм і матеріалів, а також орієнтацію будівель відповідно до природних умов місцевості. Heatherwick майстерно інтегрує сади й природні структури у сучасну архітектуру. Vo Trong Nghia зосереджується на вертикальних садах і використанні природних матеріалів. А Geoffrey Bawa у своїх проєктах спирався на природні закономірності та тісний зв’язок із ландшафтом і місцем. Кожна з цих студій чи архітекторів по-своєму працює з принципами біофільного дизайну, і я рекомендую надихатися ними. Проте не забуваймо, що біофільний дизайн — це передусім про особливість місця. Те, як вони використали його принципи, необовʼязково може спрацювати в нас, тому свідомо аналізуємо їхню діяльність та адаптуємо ці знання під український контекст.
Pablo Luna Studio. Shell Restaurant Intaaya
Нова етика простору
Біофільний дизайн — це не просто про красу зелені, а про глибоке усвідомлення нашої взаємозалежності з природою. Його мета — не прикрасити простір, а створити середовище, у якому людина, рослина, живність й інше існують у взаємоповазі та підтримці одне одного. Для України, що переживає процес відбудови, це можливість не лише відновити зруйноване, а й переосмислити сам принцип творення простору. Таке проєктування може стати основою нової культури архітектури — тієї, що не відгороджується від природи, а підсилює і живе разом з нею.
