У час, коли реальність змінюється щодня, важливо чути голоси, які допомагають її осмислити. Саме таким простором стала дискусійна програма «Зі своїми по суті», що з 1 вересня виходить на телеканалі «Суспільне Культура». Авторка та ведуча проєкту — журналістка, теле- та радіоведуча Єлизавета Цареградська, добре відома глядачам за проєктом «Культурний інстинкт», а читачам медіа «Сенсор» ще й за подкастом «Не ґуґли».
Станом на зараз у вільному доступі на YouTube понад три десятки випусків. Кожен із них — це відверта, часто гостра розмова на теми, що стосуються культури та суспільних процесів в Україні. Проєкт створений для тих, хто хоче розуміти більше — про контексти, зміни, суперечності суспільства сьогодні.
«Насамперед хотілося зробити майданчик, на якому б могли зустрічатися різні сторони та обговорювати теми, на які немає однозначних відповідей, або ж такі, що породжують дискусію в суспільстві. Тема просвіти залишається актуальною, безумовно, та таких розмов не має бути більшість. Тобто це майданчик, де зустрічаються “свої” не за однаковістю поглядів, а за суттю, бо всі ми — свої, громадяни та громадянки однієї держави, навіть якщо сповідуємо різні цінності», — розповідає Єлизавета Цареградська.
Формат
У кожному випуску беруть участь двоє гостей — представники культурної або громадської спільноти, які нерідко мають протилежні погляди на заявлену тему. Єлизавета Цареградська бере на себе роль модераторки: допомагає учасникам розмови не лише висловитися, а й вийти за межі їхніх усталених думок. Через дискусію, а іноді й конфлікт думок, програма прагне дістатися головного — суті.
Українська ідентичність: традиції, пам'ять і сучасні виклики
Програма приділяє велику увагу питанням культури, історичної пам’яті та політики, розглядаючи їх через глибокі теми й події. Від традицій святкування Великодня до мовної політики — кожен епізод допомагає краще зрозуміти, як формувалася українська ідентичність та як вона трансформується сьогодні, в умовах війни і глобальних зрушень.
Запрошені гості — це експерти у своїх галузях: історики, митці, діячі культури, дипломати. Серед спікерів цього блоку є, скажімо, Оксана Пекун, Вадим Назаренко, Анатолій Подольський чи Роза Тапанова. Вони говорять про культуру не лише як про спадщину, а як про дієвий інструмент сучасної боротьби: за мову, пам’ять, суб’єктність і місце України у світі. Тема меморіалізації (зокрема трагедії Бабиного Яру) подається як широка й багатошарова дискусія про те, як ми пам’ятаємо минуле і як ця пам’ять формує сучасність і майбутнє. Єлизавета Цареградська разом із Антоном Дробовичем та Гнатом Забродським розмовляють про потребу адекватного вшанування загиблих на війні, пам’яті про вбитих митців, а також про складні питання, пов’язані з реінтеграцією тимчасово окупованих територій і збереженням пам’яті про тих, хто загинув на боці ворога. Це не просто розмова про минуле — це осмислення того, як історія формує сучасність і визначає голос України на міжнародній арені.
Сексуальне здоров'я, гендер і секс-освіта: проблеми та виклики
Окремі випуски присвячені темам сексуального здоров’я, гендерної ідентичності, прав людини та стану секс-освіти в Україні. Програма сміливо торкається чутливих, але надзвичайно важливих питань — від впливу війни на сексуальне життя до сексуальних домагань у культурному середовищі. Окремою темою для дискусії також стали права інтерсекс-людей, трансгендерних і небінарних осіб, гендерні стереотипи та бюрократичні бар’єри, з якими стикаються люди під час зміни статевих даних у документах.
Гості цих епізодів: лікарі, психологи, секс-просвітники, правозахисники, активісти, блогери. Серед них: Софія Кринська, Анастасія Забела, Едвард Різ, Монро. Вони аргументовано говорять про необхідність якісної статевої освіти, про захист прав ЛГБТК+ спільноти, про виклики, з якими стикаються маргіналізовані групи в умовах війни. Ці розмови допомагають глибше зрозуміти, як теми сексуальності, ідентичності й тілесності впливають на загальну картину соціальних змін у країні.
Культура, мистецтво та шоубізнес України: виклики та трансформації під час війни
Війна радикально змінила культурний ландшафт України — і саме ця тема перебуває у центрі багатьох розмов програми. Від ролі державного фінансування кіно й театру до змін в українському шоубізнесі — випуски фокусуються на тому, як виживає і розвивається культурна індустрія в умовах кризи.
Спікери цих випусків — режисери, актори, музиканти, продюсери, культурні менеджери. Скажімо, Володимир Тихий, Жанна Максименко-Довгич, Наталя Фаліон чи Марія Чуприненко. Вони дискутують про нагальні культурні теми: доцільність фінансування мистецтва в умовах війни, роль Держкіно, можливість створення «українського Голлівуду» та підтримку індустрії загалом. Окрему увагу приділяють феномену театрального буму, що триває сьогодні, адже театри стають не лише мистецьким, а й соціальним простором, що обʼєднує людей довкола себе і проговорює ті кризи, що оточують нас щодня.
Також програма досліджує, як змінюється творчість артистів — від текстів пісень до режисерських рішень. Як українська естрада шукає нову мову. І чому досі живий інтерес до радянського кіно — попри його ідеологічну заангажованість. Через ці розмови слухач отримує цілісне уявлення про те, як культура адаптується до реальності війни, зберігаючи самобутність і прагнення до світового визнання.
«Найскладнішим, як виявилось, є добір гостей. На більшість тем, котрі ми розробляли з командою, не погоджувалися говорити ключові спікери. Це дещо фруструвало. Наразі серед відзнятого матеріалу більше якраз просвітницьких тем, та ми й надалі працюємо над тим, аби залучати дієвців, котрі аргументовано можуть відстоювати свою точку зору і представляти умовні різні “табори”», — додає ведуча.
Суспільні трансформації під час війни: виклики, відповідальність і нові сенси
Повномасштабна війна змінює усе — від побуту до системи цінностей. У центрі цих епізодів — спроба зрозуміти, як реагує на ці зміни українське суспільство. Від трансформації волонтерського руху до переосмислення ролі культури, гумору, туризму, журналістики та демографічної ситуації — проєкт показує, як війна впливає на базові уявлення про обов’язок, довіру, свободу слова й національну ідентичність.
Гості епізодів — народні депутати, засновники громадських організацій, ведучі, стендап-коміки, актори, соціальні психологи, літературознавці. Серед них: Олександр Бережок, Олесь Пінчук, Галина Васильченко, Олександр Калінченко. Вони обговорюють поступове зниження суспільної підтримки волонтерства, напруження у стосунках між громадським сектором і державою, а також виклики, пов’язані з мобілізацією представників творчих професій. Порушують теми гумору як механізму психологічного виживання, демографічної кризи, викликаної війною та еміграцією, та потреби в оновленій міграційній політиці.
Окрему увагу приділено переосмисленню культурного спадку: кенселінгу російської культури, деколонізації народів РФ, відповідальності митців — і тих, що на фронті, і тих, що в тилу. Програма також порушує питання майбутнього українського туризму: зокрема, потенціалу внутрішніх мандрівок та популярності «чорного» туризму, коли іноземці приїздять поглянути на місця воєнних трагедій, щоб зрозуміти, як там усе відбувалося.
Завдяки цим розмовам слухач має змогу глибше осмислити межі, де критика влади у воєнний час буде продуктивною, роль журналістики та природу цензури. Це все про адаптацію до війни, про пошук адекватних відповідей на кризові запити та про збереження людяності навіть у найтемніші часи.
Соціальна чутливість і трансформація суспільства: інклюзія, освіта, партнерство й ментальне здоров’я
Війна не лише руйнує, а й змушує суспільство шукати нові способи бути разом, підтримувати одне одного й переосмислювати поняття справедливості, солідарності та відповідальності. У центрі уваги — безбар’єрність, реформа освіти, права людини, сімейне виховання, ментальне здоров’я, вплив соцмереж, цивільні партнерства та культура пам’яті.
Гості програм — менеджери, телеведучі, адвокати, громадські діячі, військовослужбовці, журналісти, митці, психологи. Серед яких: Ірина Тулякова, Тімур Мірошниченко, Людмила Фурсова, Тетяна Ломакіна. Усі вони говорять про виклики, з якими стикаються люди з інвалідністю, батьки, діти з інтернатів, ветерани, а також про те, як держава може (або не може) підтримати своїх громадян у часи нестабільності. Порушують теми гомофобії, потреби у змінах в освітній системі, нових культурних моделей, що формуються під тиском війни.
Ці розмови — не про окремі проблеми, а про те, як війна змінює соціальні структури, роблячи суспільство водночас вразливим і сильнішим.
«Часом, попри артикуляцію тих чи інших думок у соцмережах, спікери не готові говорити про це у студії, коли присутня “друга сторона”. Звісно, причиною для цього може бути сукупність різних факторів: брак часу, фокус на інших, більш пріоритетних задачах, або ж банальна фізична втома від безсонних ночей внаслідок обстрілів чи великої завантаженості. Ми з командою і надалі працюємо над цим, і, сподіваюсь, у найближчому майбутньому випуски “Зі своїми по суті” будуть гострішими», – коментує Єлизавета Цареградська.
Чому варто слухати?
«Зі своїми по суті» — це розмови, що спонукають і собі замислитися і глибше розуміти процеси довкола нас. Програма не дає готових відповідей, але ставить правильні запитання. Її варто слухати тим, хто хоче бути включеним у суспільні зміни, кому цікаво мислити критично й чути різні голоси.
