Військо в Україні підтримують діти, дорослі, літні й тварини. Та що там, 17–18 лютого українці вже провели конференцію, гаслом якої є «Зібратись, щоб збирати більше». Обговорювали, як ефективно акумулювати значні суми на військо, які підходи працюють, а паралельно збирали 1 мільйон гривень на психологічну підтримку захисників та захисниць. З донатами у нас все серйозно, втім інтерактивно — теж.
За 10 років війни, а особливо під час повномасштабної фази, українці доволі добре налаштували процеси так, щоб підтримувати військо було зручно і приємно. Йдеться не тільки про банківські рішення, за допомогою яких долучитися до збору можна у два кліки, а й про розмаїті опції, де ти робиш те, що й завжди, а при цьому підтримуєш збір.
Якщо системно до цього підійти, то можна налаштувати свою інстаграмну стрічку пропозицій від брендів так, що будь-яка покупка означатиме ще й донат. Для цього виробники й магазини розігрують килими, плесканці, прикраси, книжки. Театр знімає сценки. Дідусь розігрує трилітрову банку березового соку. Літні жінки шиють шапки військовим. Український ПЕН організовує квартирники, де у програмі музика, поезія та, звісно, донати. Художниця малює благодійні картини. Секс-шоп віддає дохід від інтимних іграшок на підтримку саперів. Варіантів благодійних календарів — на кожному кроці. Цей перелік пропозицій може бути не-скін-чен-ним.
Сьогодні спробуємо розібратися, як працює позитивна й потужна тенденція в житті громадян країни, яка хоче виграти війну, — філософія щоденного донату.
Донат як частина повсякдення
Ми спитали трьох людей, які постійно підтримують військо, як донати стали частиною їхнього життя, чому це важливо і чого в цьому більше — навички, звички чи солідарності.

Крістіна Паращєвіна працює менеджеркою проєктів, волонтерить у фонді ua.life.delivery, створює силянки й лускавки, віддаючи частину прибутку на благодійність, віднедавна почала відкривати допоміжні банки для великих зборів.
«Я почала купувати щось, що віддає відсоток на добру справу, ще до повномасштабної війни. Всім розповідала про Veterano Brownie (один із закладів Veterano Group, бізнесу, який допомагає сім’ям загиблих ветеранів АТО. — ред.). Мені подобається, що можна не тільки безпосередньо донатити, а й закривати свої повсякденні запити, обираючи продукти, речі чи послуги свідомого бізнесу. Так ти донатиш не лише зі свого гаманця, а й коштом бренду. Це насамперед вибір, а ще навичка, бо цьому треба приділяти час, досліджувати».
Частиною її лайфстайлу стали не лише донати, а й відмова від російських брендів. До речі, застосунок Push to Leave допомагає визначати, які бренди вийшли з Росії, а які — ні.
«Після повномасштабної я поступово стала відмовлятися від усього, що не вийшло з ринку Росії. Принципи перемогли — хай як я любила Kit Kat, я не купила його жодного разу, починаючи з 24 лютого. Коли купую речі для підопічних фонду ua.life.delivery, теж перевіряю і віддаю перевагу українським брендам. Думаю, що цей мій вибір прискорить моє повернення в Донецьк. Що я зможу повернутися додому тільки тоді, коли більшість людей відмовиться від російського на всіх рівнях».
Розмаїтість опцій, як саме можна задонатити, Крістіні подобається ще й тому, що це спосіб розширювати коло тих, хто підтримує військо.
«Тим, хто донатить, не потрібне заохочення, але цей відсоток населення не може вивезти все. І для того, щоб залучити більшу частину аудиторії, потрібні якісь бонуси, щоб хтось зі знаменитостей включився абощо».

Іванка Коваль — юристка, з 2018 року волонтерка ГО «Агенти крові», яка популяризує й підтримує донорство. Після повномасштабного вторгнення команда «Агенти крові» започаткувала проєкт «Зупинимо кров» (закуповують тактичну медицину для Сил оборони). Далі почали втілювати проєкти, спрямовані на фандрейзинг для такмеду. Долучається навіть чотирилапа подруга Іванки.
«Моя собака Оді, ці хвіст і лапи — один з елементів фандрейзингу. На фотографіях вона «перераховує» турнікети, і це просуває дописи. Так само, коли ми переганяли машини для ЗСУ і фотографували її всередині, мовляв, пес долучився, соромно нам, людям, не долучитися».
Благодійність у житті Іванки з’явилася задовго до повномасштабної війни, та її тільки підсилила і скерувала.
«Ще до повномасштабного вторгнення я завжди замовляла благодійне брауні у Veterano Pizza, цінувала заклади, бренди, які підтримують благодійні ініціативи. А повномасштабне вторгнення все це просто загострило, благодійна складова стала індикатором, підходить тобі цей бізнес чи ні. Якщо виробник не підтримує ЗСУ, то він рано чи пізно перестає бути мені цікавим. Я розумію, що платяться податки, але коли бізнес щомісяця звітує, скільки він передав на ЗСУ, то це важливо. Як на мене, так і має працювати бізнес в країні, яка воює».
У сім’ї Іванки заведено віддавати відсоток від доходу на благодійність. Ще 2011 року вона віддавала частину своєї стипендії, далі — зарплати. Гості її весілля замість квітів перераховувати гроші на фонди. Донати були навичкою, а згодом перетворилися на звичку.
«Перевіряла фонди, тобто треба було докласти зусиль, а далі благодійність стала звичкою, як чистити зуби. Мені здається, війна введе донати у звичку пересічного українця. Ми настільки об’єднані ідеєю перемоги та незалежності, що напрацьовуємо класний скіл. Думаю, що ми його не втратимо, бо дуже приємно бачити, як разом вдаються непосильні речі».
Іванка каже, що їй нескладно обирати свідомий бізнес, бо в її бульбашці бренди, які підтримують ЗСУ.
«Але я не маю мети перейти повністю на такі бренди, щоб, умовно, був благодійний відсоток з зубної пасти, яку я купую. Просто якщо бачу таку опцію, то обираю її».

Олеся Саченко — комунікаційна менеджерка balbek bureau й волонтерка, теж належить до тих людей, чиї соцмережі завжди вам підкажуть, куди задонатити.
«У мене звичка донатити та й допомагати була ще до повномасштабного вторгнення. Мені щасливо бачити, що вона стала нормою для багатьох. Сподіваюсь, що так тепер і буде, зокрема після перемоги ми підтримуватимемо важливі ініціативи, пов’язані з відновленням, реінтеграцією, допомогою ветеранам. Вірю, що наша культура благодійності розвиватиметься і надалі».
«Щодо моїх форматів допомоги, коли не треба робити щось екстра, запускати величезний збір, а просто мати звичку щось підтримувати, то я почала продавати все, що вдома криво лежить. Раз на три місяці збираю стопочку книжок, які я прочитала і готова передати далі. Рідко залишаю щось для домашньої бібліотеки, думаю: мені потрібна ця книга на поличці чи краще, хай ці 300 гривень підуть на збори друзів?»
Як і Крістіна, Олеся слідкує, щоб підтримувати свідомі бренди й не купувати в тих, які не вийшли з ринку Росії.
«У своєму повсякденному житті я завжди стежу за компаніями, брендами, закладами, які підтримую. Мені важлива їхня позиція щодо війни та щодо допомоги війську. Це просто завжди in back of my mind, один з факторів вибору».
Уже 5 років поспіль Олеся конвертує подарунки в донати, тобто просить друзів вітати її з днем народження, підтримавши благодійну ініціативу.
«Скоро в мене день народження, і я організовую великий збір, довго готуюся, запартнерилася і з друзями, які митці, щось виготовляють, і з брендами, з якими в мене дружні стосунки, попросила в них подарунки на їхній розсуд — у свій день народження опублікую 9 спільних дописів, і ми разом зберемо гроші на захисні комплекси для медеваку. Мета: 165 тисяч гривень — очі бояться, руки роблять. Коли писала брендам і друзям, то переживала, але всі без роздумів погодилися. Це надихає, коли ти бачиш, що твоє ком’юніті тебе підтримує».
Філософія щоденного донату на практиці
Варіант перший, або Донат без викрутасів
Зрозуміло, про що йдеться: якщо хочемо підтримати військо, обираємо фонд, ініціативу, конкретний збір, то несемо свої гроші в їхню «банку» Monobank, «конверт» ПриватБанку (цифрові сервіси накопичення коштів) чи на рахунок.
Однак щоб віддавати свої гроші, передовсім треба бути певними, що вони підуть куди треба. Є багато ініціатив і людей, які перевіряють збори, як-от: «Всі по 10», котрі щодня підтримують два верифіковані збори; стендапер Василь Байдак, який раз на кілька днів публікує в себе в сториз підбірки можливостей задонатити; «Відправ Франка на фронт», що розбивають великі збори на малі. Перед тим як публікувати збір, вони переконуються, що є запит від військових і людина чи ініціатива, яка збирає, використовує кошти за призначенням.
Гасла таких ініціатив ґрунтуються на тому, що кожна (навіть найменша) співучасть — важлива. «20 гривень на день наближають перемогу», «копієчка до копієчки», «малих донатів не буває», «твоя ранкова кава закриє збір» — коментарі рясніють такими закликами, адже не обов’язково донатити багато, важливо — системно.
Варіант другий, або Кешбек
Якщо скуповуєтеся в «Сільпо», маєте бало-бонуси, в додатку їх легко перевести на «Повернись живим», фронтомобілі, підтримку технологій для фронту тощо. Схожим чином це працює у Fishka, LetyShops, мережі магазинів «Фора» чи додатку PRIDE від заправки WOG. Monobank теж пропонує таку опцію. Тобто віртуальні бонуси за покупки перетворюються на реальну підтримку війська.

Можлива й така затія. Якщо ви живете у Києві, Харкові, Львові, Одесі або Івано-Франківську, то приносьте російські книжки у книгарні Vivat — вони здадуть їх на макулатуру замість вас, а кошти підуть на пікап для ППО. Затія ж от у чому: за кожні 5 кг макулатури Vivat дає вам промокод зі знижкою 30% на наступну покупку, тож заощаджені на книжках гроші ви теж можете задонатити — безпрограшний варіант.
Варіант третій, або «Донатизовані» хобі
Люди «донатизують» свої хобі, таланти та знання. Задонативши, можна отримати послугу чи пізнати нове.

Якщо вам до душі фотопрогулянка Львовом — пишіть фотографці Каті Полівчак. Потрібно скинути донат від 1500 гривень на фонд чи збір підтримки війська (який — обираєте ви або ж Катя пропонує збір когось зі своїх друзів). У результаті отримуєте 30–40 фотографій і силу-силенну приємних емоцій.
І про безцінне, а надто в час, коли все матеріальне так загрожене. Микола Носок і Людмила Кучер просканують і зацифрують ваші архіви старих фотографій. Одне фото — 9 гривень, усі кошти подружжя відправляє на ЗСУ.
Практикувати йогу також можна, донатячи. Наприклад, долучитися до йога-марафону, займатися о 7:30 або о 20:00. Заняття адаптовані так, щоб на випадок тривоги можна було продовжувати без килимка в коридорі чи бомбосховищі.
«Випасаємо дрони», — пише ініціатива Bavovna.help, яка є платформою освіти за донат. Підтримавши військо, слухайте лекції про графічний дизайн, створення бренду, українські традиційні прикраси, одяг, традиції, персональний стиль, генеалогію, літературу.
ZSU Meet — платформа, де за донат на військо можна зустрітися з людиною, про діяльність якої вам корисно чи просто цікаво дізнатися. Піти на каву з акторкою театру та кіно, порадитися про код із розробником чи поспілкуватися з викладачкою японської. Один нюанс: проєкт тимчасово на паузі, втім обіцяють скоро відновити благодійні зустрічі, тож підписуйтеся і слідкуйте.
Варіант четвертий, або Свідомі бренди
Українські бренди та представники іноземних мереж теж роблять добрі справи: випускають благодійні дропи, щомісяця надсилають відсоток прибутку на ЗСУ, віддають продукцію на благодійні розіграші.
Купуючи каву в українських обсмажувальників, можна заплатити за пачку для військових. Така опція доступна, наприклад, у Coffee Lab та Funt Coffee.
Бренд одягу POHUY створив проєкт PHYSICAL LEVEL, де розробляє адаптивний одяг для поранених. Ви можете задонатити або ж допомогти тканиною чи з логістикою.
Придбавши пальто, дощовик чи патч від українського виробника S-СAPE, ви підтримаєте й екосвідомий бізнес, і ЗСУ. Бренд віддає 5% від свого прибутку на військо, час від часу робить благодійні розіграші.

Ваші прикраси теж можуть мати благодійне коріння. Наприклад, бренд Roots часто розігрує намиста чи сережки за донат, а «Цвіте терен» створив благодійну колекцію з військовим Олександром Тереном, організовує збори та підтримує збори інших.
По шкарпетки, карту України, хустку чи складанку заходьте в розділ «Підтримай ЗСУ» на сайті Dodo Socks, гроші йдуть «Повернись живим» і «Госпітальєрам».
Варіант п’ятий, або Розваги за донат
Чимало онлайн та офлайн заходів у наш час — це розваги, корисні не лише для настрою, а й для війська. Блогери записують стріми, де відповідають на запитання глядачів лише за донат, організатори виступів чи концертів роблять події благодійними, заклади запрошують зіркових гостей, які роблять гостям благодійні коктейлі.
В авангарді — нестримне у своєму бажанні бути корисним явище українського стендапу. Ходіть на стріми, вечірки, концерти «Підпільного стендапу» і знайте, що цим ви донатите. На виступи у вашому місті можете прихопити з собою багато тисяч, адже на концертах стендапери проводять аукціони для ЗСУ — хто із залу запропонує найбільшу суму, той отримає щось пам’ятне, як-от прапор з підписами військових. Подібне відбувається і на концертах, так у Рівному репер Паліндром розіграв спільний перекур.

Цікавлять молоді музиканти, українські традиційні танці чи просто хочеться добре провести час у камерній атмосфері — ходіть на «Гуляння». За вхід гості скидають гроші на «банку», туди ж ідуть донати з аукціонів. Здебільшого 100 % коштів з неї йдуть на ЗСУ, втім, буває, що організатори мусять оплатити локацію чи звук, тож ця сума менша, про все попереджають. Концерт за донат можна обрати також серед переліку музичних заходів від медіа «СЛУХ».
Ютуб-канали проводять стріми за донати. Таке практикують проєкти «Телебачення Торонто», «Клятий раціоналіст», «Палає».
Похід в бар чи клуб теж можна організувати так, щоб заодно задонатити. Наприклад, заклад «КИЇВГАЗ» влаштовує тематичні вечори і пропонує коктейль чи напій, 100% з якого йде на військо. Заклади «БарменДиктат» і Spicy NoSpicy регулярно запрошують знаменитих людей, щоб ті на один вечір ставали барменами й робили гостям благодійні напої. Або ж можна піти на Кирилівську, 41, де вхід на заходи — за донат.





