Ідентичність єврейської громади в Україні сьогодні — тема складна й багатошарова. Вона не зводиться виключно до релігійних практик чи фактичного походження. Для одних це родинна памʼять і традиція, для інших — пошук, який починається вже в дорослому віці. Часто цей шлях пролягає через особисті історії, досвід життя в радянських реаліях, мовчання в родинах і поступове повернення до свого коріння.
Саме цьому присвячений третій сезон подкасту Влади Недак — керівниці всеукраїнської жіночої організації «Проект Кешер в Україні» та благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні». «Твоє. Моє. Ідентичність» — це особисті історії найрізноманітніших представниць та представників єврейської спільноти.
«Ми хочемо показати реальних людей — сучасних українських євреїв, які своїм талантом, знаннями та активною позицією впливають на майбутнє країни», — пояснює Влада Недак.
Ідентичність, сформована на ґрунті спільноти
Одна з героїнь подкасту — Євгенія Таліновська, співзасновниця волонтерської ініціативи «Зграя». Це один із найбільших волонтерських рухів в Україні, який зародився під час Майдану у 2014 році, а згодом переріс у велику і системну організацію, яка реагує на гуманітарні потреби країни. Після широкомасштабного вторгнення «Зграя» адресно забезпечує військових, підтримує цивільне населення, евакуює людей із гарячих точок, а також волонтери допомагають тваринам і організовують домедичну підготовку. Саме Євгенія — одна із тих ключових людей, які сформували «Зграю» не як разовий волонтерський проєкт, а як потужну спільноту дії.
Для Євгенії єврейське коріння стало не стільки ознакою походження, скільки внутрішнім орієнтиром. Навчання в єврейській школі, участь у неформальній освіті, досвід життя в громаді та багаторічна робота з молоддю сформували в ній почуття відповідальності, яке з часом переросло у практичну дію. Саме це розуміння сили громади стало важливою цінністю і фундаментом для масштабної діяльності.
У цій історії самоідентифікація звучить як доволі сильна позиція — вміти спиратися на близьких і бути опорою для когось.
«Моя ідентичність не створила мені комплексу меншовартості: ані її українська складова, ані єврейська. Ідентичність — це про цілісну особистість, якій не доводиться виправдовуватися, вибачатися чи підлаштовуватися», — каже Євгенія Таліновська.
Традиції, які збереглися, — і традиції, які приховували
Ідентичність часто формується через побутові, на перший погляд, речі: родинні звички, їжу, запахи дитинства. Для Льолі Ланди, засновниці кафе «Єрусалим», таким простором стала кухня. Льоля — дослідниця галицько-єврейської кухні, намагається берегти давні рецепти й інтегрувати їх у сучасний контекст гастрономічної культури.
За нею також закріплений неофіційний титул авторки найкращого хумусу та форшмаку у Львові. Концепція і найбільша сила її закладу «Єрусалим» полягає в тому, що він продовжує родинну традицію. Гефілте фіш, форшмак, есік флеш — це ті страви, які готувалися колись на татовій кухні, а тепер їх можуть скуштувати відвідувачі «Єрусалиму». У меню ашкеназька і сефардська кухня. Як пояснює сама шефиня закладу, ашкеназька — це кухня євреїв, які жили на території Східної Європи, має смак меду і чорного перцю. Сефардська — кухня євреїв, які жили на території Іспанії. Тікаючи від інквізиції, вони привезли із собою яскраві смаки спецій, що теж вплинуло на сучасну кухню Ізраїля.
У подкасті Льоля Ланда розмірковує про ідентичність через гастрономічну памʼять: рецепти, що передавалися через покоління, антикварний посуд, щедрість усіх пригостити й закохати. Водночас вона відверто говорить про складність самоідентифікації. Адже до єврейської громади вона потрапила вже у зрілому віці, тоді й відбулося єврейське самопізнання. Про те, що родина насправді єврейська, вдома ніхто не говорив. Такі були реалії життя в радянському минулому. Про своє коріння жінка дізналася випадково під час перепису населення. І хоч такої небезпеки ідентифікації сьогодні немає, певні нюанси все ж важливі:
«Я вважаю, що євреї — це ті люди, які сповідують юдаїзм і в кого мама єврейка. Відповідно до моїх визначень я не єврейка. Тому що я не сповідую юдаїзм, в мене тато єврей, а мама п’ятдесят на п’ятдесят. Одна бабця в мене не єврейка, саме та, яка потрібна для Галахи (сміється). Я українська єврейка, я галицька єврейка. Крапка!»
Галаха — це сукупність законів та настанов юдаїзму. У цьому контексті Льоля Ланда говорить про визначення єврейської належності відповідно до норм релігійного права, яке ґрунтується на походженні по материнській лінії. Водночас Галаха не тотожна культурній чи особистій самоідентифікації.
Окупаційний досвід і втрачена ідентичність
Не у всіх єврейських родинах в Україні збереглися традиції. Багато родин у XX столітті пережили досвід замовчування, страху й вимушеної асиміляції. Саме цей аспект порушується в розмові з Іллею Гладштейном — кінопродюсером, засновником кінотеатру «Кіно 42», співведучим подкасту «Вродило».
У своїй роботі Гладштейн зосереджується не лише на кіновиробництві, а й на осмисленні культури як середовища діалогу та співіснування. Участь у проєкті «Вродило» є продовженням його роботи з культурними спільнотами: подкаст стає майданчиком для обговорення життя в багатошаровому визначенні себе, пошуку спільної мови в різному середовищі.
В одному з епізодів подкасту «Твоє. Моє. Ідентичність» Ілля говорить про секулярну єврейську та українську ідентичність — ту, що не передалася напряму, а була втрачена або прихована через радянську політику.
«Люди змінюють ідентичності, — каже Ілля Гладштейн. — Мене цікавить секулярна єврейська й українська ідентичність, коли ми говоримо, що хочемо бути не асимільованими, але інтегрованими — бути частиною ширшої громади, не концентруватися на етнічній бульбашці, але разом з тим зберігати свою сутність: мову і все інше».
Як зауважив гість, українці різного походження здебільшого мало його досліджують. Через небезпечне минуле в історичній пам’яті багато розривів. Серед сучасних способів повернення до родинної історії він також згадує роботу з відкритими архівами та ДНК-дослідження.
Ілля говорить і про потенціал українсько-єврейської спільноти в майбутньому України, як частини відкритого, толерантного суспільства, де є місце різним ідентичностям і спільним цінностям.
Голоси, що формують сьогодення
Історії Євгенії Таліновської, Льолі Ланди та Іллі Гладштейна не дають універсальної формули єврейської ідентичності в Україні, однак саме в цьому їхня цінність. Вони показують різні способи «бути євреями» в сучасному українському контексті: через дію, культуру, памʼять або переосмислення втрат.
Подкаст «Твоє. Моє. Ідентичність» повертає голоси євреїв України в публічний простір і фіксує їхню роль у культурному та громадському житті країни. Це розмова не лише про минуле, а й про відповідальність за майбутнє.
«Я хочу показати світу, якою є сучасна єврейська громада в Україні», — підсумовує Влада Недак.
Усі епізоди доступні на YouTube-каналі «Твоє.Моє».
