Відгук на документальну стрічку «Куба & Аляска»: про ціну порятунку та жіночу дружбу на фронті

авторка Вероніка Кобзар - 23.02.2026 в Кіно

Фільм «Куба & Аляска» 

Режисер: Єгор Трояновський

Країна: Україна, Бельгія, Франція

Команда: продюсери Ольга Брегман, Крістіан Попп, Ханне Фліпо, Наталія Лібет

РІк прем’єри: 2025

Тривалість: 94 хвилини

На Брюссельському кінофестивалі (BRIFF) 2025 фільм отримав одразу дві нагороди: Приз журі та Приз глядацьких симпатій у програмі «Тиждень режисерів». Також фільм здобув історичну перемогу на Римському міжнародному кінофестивалі (Festa del Cinema di Roma) у жовтні 2025 року, ставши першим в історії лауреатом новоствореної номінації «Найкращий документальний фільм».

Про що фільм

Сюжет фіксує шлях двох подруг-парамедикинь, Юлії (Куби) та Олександри (Аляски), які після початку повномасштабного вторгнення опиняються у найгарячіших точках Харківщини. Стрічка охоплює понад два роки їхнього життя на фронті — від 2022-го до 2024 року. Там порятунок людей стає щоденною рутиною бою, а найбільшим страхом — не власна смерть, а ризик припуститися фатальної помилки й втратити людину. Це чесна історія про те, як війна перетворюється на виснажливу битву, в якій найважче — зберегти власне «я» і не дати обставинам стерти твою особистість. Фільм знятий у жанрі документального спостереження, де камера стає непомітним свідком еволюції людського духу в умовах граничного виснаження.

Чому варто подивитися?

Фільм цінний своєю інтимністю: камера фіксує те, що зазвичай залишається за лаштунками — вечірні посиденьки, нервовий сміх після складного виїзду та побутові суперечки, які допомагають триматися за звичне життя. Попри такий фон, Куба та Аляска знаходять у собі сили сміятися, дуріти й підтримувати одна одну. Саме цей живий контраст між смертю навколо та незламним світлом героїнь доводить: навіть у пеклі можна зберегти віру та здатність радіти дрібницям.

Глядач бачить, як дівчата дорослішають у кадрі, як змінюються їхні погляди та реакції, перетворюючи документальне спостереження на глибоку психологічну драму про людську витривалість. Яскравий приклад — епізод із пораненням Аляски. Якщо на початку стрічки ми бачимо дівчат, які ще мають певну цивільну вразливість перед небезпекою, то в момент реальної загрози в їхніх діях з’являється залізна механічність. Коли Аляска отримує осколок у ногу, в кадрі немає істерики чи розпачу, яких очікуєш в такі ситуації. Куба діє як професіонал: чітко, холоднокровно, без зайвих рухів. Це і є момент їхнього «остаточного дорослішання» — коли емоційний зв’язок не заважає, а навпаки, трансформується у професійну лють і надлюдську концентрацію.

Стрічка порушує складні питання: чи можливо повернутися до колишнього безтурботного життя, коли війна вкорінюється глибоко всередині? Ми бачимо боротьбу крізь вигорання, моменти відчаю та категоричну відмову здаватися. Це історія про пошук нового сенсу та силу духу, яка дозволяє залишатися людиною і не втрачати оптимізм, навіть коли твій світ руйнується.

Кому буде цікаво?

Варто подивитися цей фільм передусім тому, хто хоче побачити фронт таким, яким він є насправді — без фільтрів і прикрас. Це рідкісна можливість побачити виворіт війни через камери на особистих телефонах парамедиків: тут немає професійного освітлення, натомість є брудне лобове скло, завалені медикаментами панелі автівок та постійний шум рації. Ми бачимо реальність, де тяжкі травми побратимів чи загибель коханих людей — це не виняткові події, а те, що зараз стається постійно.

Стрічка необхідна кожному, хто хоче зняти «рожеві окуляри» і зрозуміти реальну ціну нашої незалежності. Вона буде цікава глядачам, які намагаються знайти відповідь: як не зламатися, коли навколо стільки страху. Фільм відгукнеться тим, хто цінує чесні історії про дружбу, де немає місця фальші, та хоче зрозуміти психологію людей, для яких ризик став частиною професії.

Стрічка «Куба & Аляска» доступна для онлайн-перегляду на платформі Київстар ТБ. Також її можна знайти на Takflix та в межах спеціальних показів у кінотеатрах.

Постер і кадри — takflix.com, planetakino.ua

Матеріал створений у межах студентської практики