Наталія Гордієнко почала писати ще з дитинства, адже з ранніх років її цікавила література. Брала участь у конкурсі короткої воєнної прози імені Гліба Бабича, авторка збірки короткої прози «У Греції Все». Свідомо письменниця обрала жанр фентезі, пояснюючи це бажання тим, що кожна історія повинна містити хоча б відблиск казки. Дебютний роман «Дари справжніх» вийшов друком у 2024 році, і, оскільки він містить підзаголовок «Межи світів», доречно припустити, що це лише початок саги, якій, можливо, у майбутньому судилося стати видатною.
Чим особлива ця історія? Здавалося б, звичайна казка про надприродних істот: вовкулак, що мешкають у своєму вигаданому світі та намагаються зберегти гідність своєї держави. Проте історія паралельного світу також переплітається і з подіями сучасної України від 2007 до 2022 року. Читач часто натрапляє на знайомі для свого побуту слова, що дозволяє йому пройнятися цією атмосферою, а тим часом напруга наростає, коли у сюжеті починають фігурувати Революція гідності, анексія Криму, АТО, повномасштабне вторгнення, повітряні тривоги — все це змушує заціпеніти від жаху, адже авторка напрочуд точно змальовує реальність, яка вже давно стала для нас звичною.
Що ж спільного у цих двох настільки різних світів? Обох їх поєднало кохання головних персонажів, Стасі та Данила, ніби тією невагомою ниткою скріплює реальне з ірреальним: Стася ще з дитинства знала, що вона особлива, що для неї наготовано щось значно більше, ніж її звичайна земна місія — а Данило настільки пройнявся світом України, що відіграв не останню роль на тлі великої війни. Контрастне поєднання двох жанрів ніби підсилює ту невагому напругу при читанні та змушує читача із завмиранням дихання спостерігати за подіями, що розгортатимуться стрімко та карколомно.
Поєднання протилежностей у суцільну гармонію
У першому розділі постають мешканці потойбічного світу — вовкулаки, що плекають свій рідний край та дбають про його достаток та затишок. Це наче типова зав’язка чарівної казки, яка готова познайомити нас зі справжньою магією та химерними істотами — на кшталт фей, ельфів або ж гномів. Проте вже через кілька розділів історія повертає геть у несподіване річище — на Схід України 2007 року, на шкільне подвір’я, у свідомість звичайної школярки Стасі.
Стася змалечку має надзвичайні здібності: чути голоси, невідомі простим смертним, та бачити дивовижні видіння. Саме за ці химерні вигадки Стасю часто беруть на кпини однолітки, що до кінця не можуть збагнути її дивацтв. Насправді це доволі клішований прийом — незвичайна особистість, що зрештою стає вигнанкою серед свого оточення. Та раптом життя дівчини різко змінюється, коли у її світі з’являється перевертень Данило — схожий на одну із тих чудернацьких істот, що вона їх любила уявляти. Відтоді більше ніхто не насмілюється кривдити Стасю, адже в якийсь момент вона здобула могутнього захисника і покровителя. Та дістає вона не тільки це, адже Данило починає ділитися з новою подругою секретами свого світу, що він його до того ревно оберігав — ніхто не допускався до священної таємниці. Як з’ясувалося, Данила ще змалечку тягнуло до незвіданого світу простих людей. Маючи здатність телепортуватися, часом він, сам того не контролюючи, зміг опинитися у паралельному світі, до якого дедалі глибше прив’язується. Шляхетна мета Данила — допомагати людям, що потрапили у біду, саме так колись він врятував ще зовсім маленьку Стасю, яка тонула в озері. З плином часу дівчина все ж миттєво впізнала свого заступника, остаточно переконавшись, що її видіння не були вигадками. Відтоді так і зародилася міцна довготривала дружба хлопця і дівчини, і згодом вона переросла у велике кохання.
Рани сьогодення
Важливу роль у творі також відіграють воєнні події. Починається все з Революції Гідності, якою Стася, уже студентка-початківиця, добровільно чи ні, та все ж зацікавлюється. Саме тоді дитяча казочка поступово перетворюється на жахливу хроніку сьогодення: спершу мітинги, потім окуповують Крим, потім розпочинаються бойові дії на Сході… Термінологія, пов’язана з війною, наскрізь пронизує сторінки, обставини дедалі нагнітаються, і виникає усвідомлення, що це — вир тих подій, від яких нині не втекти.
До того ж події в Україні ще більше зближують світ приземлений та світ чарівний, адже жахлива трагедія неабияк занепокоює і потойбічників. Саме такі введення в текст і формують дух патріотизму — книга призначена для підліткової авдиторії, отож з самого початку юне покоління завдяки цій історії може потроху усвідомлювати, що любов до своєї країни та обізнаність у політичних процесах є дуже важливими моментами для становлення особистості.
Ще більше події загострюються із настанням доленосного 2022 року — у результаті початку повномасштабного вторгнення Стася стає волонтеркою, аби хоч якось зробити свій внесок у перемогу та допомогти співвітчизникам, що зараз найбільше перебувають під ударом. У цьому Стасі та Данилові допомагають віддані друзі — разом молоді люди створюють практично нездоланну команду.
На сторінках історії починають проскакувати такі слова, як «сирена», «повітряна тривога», «калібри», літературний світ осягають наступи на Харків, Херсон, Київщину. Чому важливо згадувати війну у сучасній літературі? Так ніби скасовується невидима межа між читачем та автором, ми відчуваємо, що вже й такі самотні, що наші переживання розділяють з нами персонажі книг. І від цього ніби з’являється часткове полегшення, що вигадані персонажі також переживають ту саму біду.
Чим особливий та ціннісний цей текст та чому його варто прочитати?
Важливість цього твору полягає у висвітленні сьогочасних реалій, зокрема повномасштабної війни. З неможливою точністю у книзі прописані події весни 2022 року, закцентовано на найбільш переломних моментах, що стали ледь не історичними для всієї України — когось ці моменти закинуть подумки на три роки тому, змусять знову прокрутити у голові весь той біль і відчай, що довелося пережити зовсім нещодавно, відрефлексувати та переосмислити свої тодішні почуття, а хтось, можливо, виявиться до цього стійкішим. Текст не документальний, а про ці події варто говорити, бо саме так за допомогою літератури можна виховати патріотичну, свідому молодь. Як показує час, на жаль, українці часто забувають все, що було… тож мета митців — нагадувати про всі ті страшні злочини, скоєні Росією.
Зараз українська література стрімко розвивається, сучасні письменники роблять значний мистецький внесок, практикуючись у різних жанрах. З’являється дедалі більше фентезійних історій: «Вовчі землі» Наталії Заруднюк, перша частина майбутнього циклу «Поклик» Валерії В. Растет, і робота Наталії Гордієнко вдало доповнює цей перелік. «Дари справжніх» притягують своєю головною особливістю: подорожжю між двома світами, яка неабияк інтригує читачів. Саме цей прийом і створює контраст, коли з похмурих реалій сьогодення ми ніби тікаємо до чарівної казки, яка, проте, теж порушує не менш важливі питання. Тож таку захопливу, гарно прописану магічну історію неодмінно захочеться прочитати будь-якому читачеві, обтяженому гарним смаком.
Загалом, історія гарно вписується у добірку українського міфологічного фентезі, зокрема попередниками цього жанру вже стали такі книги, як «Таємниця у спадок» Катерини Ліпс, цикл «Дім між трьох світів» Тані Гуд. І ніби наслідуючи цю традицію, авторка зосереджується також на оповіді про чарівних потойбічних істот — вовкулак. За сюжетом «Дарів справжніх», вовкулаки прагнуть споріднитися з людьми, аби не втратити ту частину людського єства, яка лишилася у звіро-людей. Ця тема відсилає також до схожих сюжетів прадавніх міфів та переказів.
З другого боку, часом перехід на різні сюжетні лінії — про людський світ і чарівний — був занадто різким у книжці. До прикладу, всі непарні розділи оповідають про побут вовкулак, а парні — про людей, тож часом важко зосередити увагу на одній історії. Щодо персонажів: вони вийшли яскравими та живими, проте все ж з’являється прогалина у зв’язку між ними й читачами, коли відбувається стрибок у часі: ось щойно Стасі було 11 і ми спостерігали за її історією та подіями в країні, а вже далі — 17 років. Також уже не новим є прийом представлення персонажки як неординарної героїні з надзвичайними здібностями, яку не сприймає суспільство. Проте якщо відкинути усі недоліки, роман «Дарів справжніх» — це яскрава, насичена, гостроцікава історія, що неодмінно полюбиться підліткам.
