Деокупація книжкового ринку. Як російські видавці досі заробляють гроші в Україні

У статтю внесено зміни від 05.05.2025 року. 

Впродовж останніх десяти років українські видавці важко виборювали своє місце під сонцем на ринку України. За даними дослідження Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, оприлюдненого в 2013 році, російська книжка займала до 75% українського книговидавничого ринку. Завдяки зусиллям видавничої спільноти, держави та активістів вдавалось поступово розширювати частку вітчизняного продукту — у 2021 році українське книговидання займало вже 40–50% ринку. 

Що саме цьому сприяло? Частково — зміни на рівні закону. Спершу Держкомтелерадіо запропонувало ввести обов’язкову реєстрацію імпортованих з Росії книг. У 2016 році Верховна Рада остаточно прийняла цей законопроєкт, згідно з яким заборонялось ввезення антиукраїнської літератури з РФ. 

Щоб імпортувати книгу з Росії, на неї спершу потрібно було отримати дозвіл. Проте це не стосувалось російськомовних книг, виданих в Україні. Тобто, заборона мала доволі обмежений ефект, хоч і ускладнила росіянам логістику та постачання. 

Натомість російські видавці адаптувалися до нових умов і почали активно відкривати свої дочірні компанії в Україні. Як саме вони продовжували книжкову окупацію?

Оскільки прямий імпорт з Росії став незручним, російські видавці часто працювали за таким принципом: додрукарська підготовка відбувалась у Росії, а українська «дочка» купувала права на друк і фактично виступала в ролі принтера на території України, випускаючи книжки через спеціально зареєстровані представництва. Отримувачем прибутків залишалась Росія, ще й із меншими витратами на процес зі свого боку. 

Завдяки такій схемі росіяни продовжили свою ідеологічну експансію та наводнення українського книжкового ринку. В Україні довгий час успішно працювали «дочки» таких російських видавничих гігантів, як «Ексмо», «Азбука-Аттікус» та «Альпіна Паблішер». 

Після повномасштабного вторгнення питання захисту українського книговидання постало гостріше, ніж будь-коли. Ба більше, воно стало одним з факторів національної безпеки. Адже тепер, окрім ринкового тиску, росіяни ведуть війну проти української книги на зовсім іншому рівні: вбивають українських авторів, цілеспрямовано знищують бібліотеки, витравлюють українську літературу з окупованих територій. 

Для захисту українських видавців було недостатньо квот чи ситуативних грантів. Потрібні були більш системні, рішучі зміни, які обмежили б державі-агресору доступ до українського ринку. Врешті були зареєстровані кілька законопроєктів, що мали б стимулювати видавничий бізнес та повністю заборонити російський імпорт.

Зокрема, у 2022 році був прийнятий законопроєкт №6287 «Щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження». У нововведенні йдеться про держсубсидії для видавців, а також підтримку наймолодших читачів на видання перекладів. 

Тоді ж Верховна Рада ухвалила Закон №2309-IX, що мав повністю заборонити ввезення видавничої продукції з РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій. Майже рік закон чекав на підпис Президента — і завдяки зусиллям видавничої спільноти та небайдужих 25 червня 2023 року таки набув чинності. Що конкретно передбачає цей закон? 

• Видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі українською мовою, мовами ЄС чи корінних народів України.
• Заборону ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України. 
• Заборону видання книжок, що містять твори, автори яких є або були у будь-який період після 1991 року громадянами Росії, за винятком колишніх громадян, які є (або на момент смерті були) громадянами України й не мають (на момент смерті не мали) громадянства держави-агресора. Втім, ця заборона поширюється на продукцію, надруковану після 1 січня 2023 року.

Здається, після заборони імпорту російських книг та інших заходів зі стимулювання книговидання український книжковий бізнес отримав шанс на відновлення та ріст. Суспільство дійшло консенсусу щодо потреби читати та купувати книги українською, а нові книгарні відкривались у тилових містах попри блекаути та ракетні атаки росіян. За даними МКІП, впродовж 2023 року в Україні зареєструвалося 270 нових видавців.

Проте чи справді російські видавці перестали заробляти на українському книжковому ринку? «Ексмо-АСТ»,«Азбука-Аттікус» (до цієї групи раніше входили видавництва «Махаон-Україна» та «Рідна мова»), «Альпіна Паблішер» — чи справді Україна позбулась їхнього сліду? 

«Сенсор» спільно з «Мольфар» дослідили, що на ринку досі працюють компанії з українською реєстрацією, але з російськими зв’язками. Ба більше, ці видавці й далі отримують грантові кошти від держави.

За даними Держкомтелерадіо, станом на квітень 2023 року дев’ять книгарень — «Grenka», «LiderBooks», «Лавка Бабуин», «Bookovka», «Книжкова Лавка», «GoodBooks», «Bizlit», «Книгосклад» та «Книжковий дім» — продавали менш як 50% україномовної продукції у своїх онлайн-магазинах, що є порушенням закону. 

Окрім того, в Україні далі працює дочірня компанія «Альпіна Паблішер Україна», що належить російському бізнесмену Олексію Ільїну. Останній пост на сторінці організації у Facebook опубліковано ще 23 лютого 2022 року — звідтоді компанія не висловлювала свою позицію щодо повномасштабного вторгнення. Не було й новин про закриття чи вихід «Альпіни» з українського ринку. 

Ще одна російська видавнича група, яка пустила коріння в Україні, — «Азбука-Аттікус». Цій групі належали видавництва «Махаон-Україна» та «Рідна мова». У 2021 році власник «Азбука-Аттікус», росіянин Олександр Мамут, нині підсанкційний в Україні, продав бізнес Олегу Новікову — власникові російського видавництва «Ексмо-АСТ». Простіше кажучи, один російський видавничий гігант поглинув іншого разом з усіма його українськими активами. Проте в 2022 році видавництво «Рідна мова» змінило про назву та перереєструвало бізнес в Україні. 

Оскільки «Ексмо-АСТ» — це лідер та монополіст книговидання у Росії, їхній вплив в Україні був найбільш відчутним. Зараз компанія не має офіційного дистриб’ютора в Україні. Проте на ринку є низка компаній, у яких ми простежили тісний зв’язок з Росією та з російським «Ексмо» зокрема. Це видавництва Bookchef, «Форс Україна» та інтернет-магазин book24.ua.

Аби зрозуміти, як саме ці компанії пов’язані з Росією, потрібно пригадати шлях «Ексмо» в Україні. На нашому ринку компанія була присутня з 2003 року. Тоді російське «Ексмо» і український підприємець Ярослав Маринович заснували ТОВ «Ексмо-Україна».

Після початку російської агресії у 2014 році Маринович заявив про розрив усіх зв’язків з Росією та вийшов зі складу учасників, а українське «Ексмо» перейменували в «Дистрибуційну Книготорговельну Компанію». 

Проте незабаром, у вересні 2014 року, російське «Ексмо» переписало бізнес (99% належної їм частки) на нову власницю — пенсіонерку з Харкова Людмилу Олексіївну Божко (нині їй 81 рік), яка раніше не згадувалась у жодних новинах, пов’язаних з компанією. Незадовго до того, в січні 2014 р., відбулась зміна й іншого співзасновника у ТОВ «Ексмо Україна» — Я. Мариновиача: власником належної йому частки в 1% — стала  компанія-офшор «YM Investments Ltd». Принагідно, що директором названої компанії-офшору в періоді з 01.06.2016 по 29.03.2017 року був Маринович (за даними британського реєстру, 03.03.2020 р., названа компанія-офшор «YM Investments Ltd» була ліквідована).

Що це означає? Ймовірно, «Дистрибуційна Книготорговельна Компанія» була тим самим «Ексмо», тільки в іншій «обгортці». А де-юре власниця бізнесу Людмила Божко, ймовірно, виступала підставною особою. Часто на таких підставних фігур записують одразу кілька активів — як сталось і в цьому випадку.

Виявилось, що «Дистрибуційна Книготорговельна Компанія» — не єдиний бізнес, зареєстрований на Людмилу Божко. Станом на грудень 2023 року жінка також є власницею ТОВ «Форс Україна». Ця компанія володіє торгівельними марками видавництва «Форс Україна», онлайн-магазину книжок book24.ua, а також видавництва Bookchef. 

До повномасштабного вторгнення «Форс Україна» завозили в Україну книги російських видавців. За даними з відкритих джерел, знайденими спільнотою «Мольфар», до 2019 року компанія зробила (1, 2, 3) 1813 закупівель у Росії, 98,7% з яких були укладені саме з російським холдингом «Ексмо». 

Піарниця «Форс Україна» Оксана Гашинська також заявляла, що видавництво купувало права і друкувало в Україні книжки російського медіагіганта «Ексмо». Деякі книги, які компанія намагалась імпортувати з РФ, не пропускали через пропагандистський зміст. 

У 2020 році ексрадник міністра культури та видавець Антон Мартинов написав колонку, в якій виступив проти отримання «Форс Україна» державного ковідного гранту на суму понад 2 млн грн. Він розкритикував рішення профінансувати компанію, афілійовану з російським «Ексмо». Проте в Інституті книги на цю скаргу відповіли тим, що «Форс Україна» належить громадянці України, а отже — не порушує вимог для участі в отриманні державного гранту. 

«Форс Україна» неодноразово звинувачували у зв’язках з російським «Ексмо» навіть після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, скарги стосувались знайдених фото книг «Ексмо» 2022 року випуску, на яких «Форс Україна» значилась офіційним дистриб’ютором російського видавця. Такі фото і досі можна знайти на російському сайті iRecommend.ru — от користувачка виклала відгук про книгу, видану в 2022 році. На опублікованому у відгуку фото «Форс Україна» вказана як офіційний дистриб’ютор російського «Ексмо». 

Зараз книги «Форс Україна», виготовлені у 2022 році, досі продаються на російських платформах — наприклад в онлайн-магазині Megamarket. Продавцем цих книг виступає російське «Ексмо», що додатково вказує на зв’язок видавництва з «Форс Україна».

Російські зв’язки та слід «Ексмо» знайшлися ще в кількох компаніях, торговельні марки яких належать «Форс Україна»: видавництві Bookchef та інтернет-магазині book24.ua. 

Якщо власницею «Форс Україна» де-юре є Людмила Божко, то Bookchef та book24.ua мають окремих бенефіціарів. Засновником Bookchef є харків’янин Андрій Плєхов, а book24.ua належить його дружині Наталії Плєховій. Цікаво, що Наталія Плєхова — це дочка Людмили Божко, а Андрій Плєхов — відповідно, її зять. «Сенсор» спільно з «Мольфар» припускають, що така схема зв’язків може свідчити про те, що ці троє власники бізнесів є підставними особами, на яких зареєстрували мережу компаній. Більше того, Bookchef та book24.ua, як і видавництво «Форс Україна», мають зв’язки з російським «Ексмо». 

Перша нитка, що пов’язує проєкт Bookchef з російським «Ексмо», — це його ймовірний зв’язок з «Дистрибуційною Книготорговельною Компанією» — наступницею російського «Ексмо» в Україні після 2014 року. В архівній версії сайту Bookchef за 2015 рік вказано, що проєкт створено «як новий бізнес-напрямок в рамках книготоргової компанії», хоча юридично «Дистрибуційна Книготорговельна Компанія» не була засновницею юрособи Bookchef.

Також у двох організацій був спільний генеральний директор — Олександр Кірпічов, який зараз очолює Bookchef, а в у 2016–2020 роках був генеральним директором «Дистрибуційної Книготорговельної Компанії». Врешті, засновником Bookchef є Андрій Плєхов — зять Людмили Божко, яка теж була співвласницею «Дистрибуційної Книготорговельної Компанії». 

Ми припускаємо, що «Дистрибуційна Книготорговельна Компанія», як і «Форс Україна» з дочірніми проєктами — це компанії, кінцевим бенефіціаром яких насправді може бути не 81-річна пенсіонерка з Харкова, а колишні власники «Ексмо» в Україні. 

За даними з YouControl, Людмила Божко, Андрій Плєхов та Наталія Плєхова є громадянами України, тому юридично компанії мають українських власників. Проте сім’я Плєхових-Божко не схожі на підприємців, зацікавлених у процвітанні української видавничої галузі. 

Спільнота «Мольфар» знайшла профіль Людмили Божко в російській соцмережі «Однокласники», зареєстрований на її номер телефону. Там власниця «Форс Україна» ставить вподобання (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) постам з пропутінською та антиукраїнською риторикою, навіть після 24 лютого 2022 року.

За допомогою витоків даних з російських реєстрів, «Сенсор» та «Мольфар» з’ясували, що, попри повномасштабне російське вторгнення, власниця українського книжкового бізнесу book24.ua Наталія Плєхова має громадянство РФ щонайменше з квітня 2022 року, а також веде бізнес з країною-агресором. 

Так, у травні 2022 Наталія Плєхова зареєструвала ФОП у Москві. Основний вид діяльності цього російського ФОПу збігається з основним видом діяльності української компанії ТОВ «Бук24», якій належить інтернет-магазин book24.ua: «роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет».

Окрім російського громадянства Плєхової та однакового КВЕДу її російського та українського бізнесів, на зв’язки book24.ua з Росією вказують іще кілька фактів. У Росії існує аналогічний інтернет-магазин book24.ru, власником якого є російське «Ексмо». Також власниця book24.ua відвідувала події видавництва російського «Ексмо» у 2015 році — до прикладу, ось фото Наталії з російською письменницею Тетяною Устиновою на фоні фірмового стенду «Ексмо». Цю світлину виклала родичка Людмили Божко, матері Наталії Плєхової, яка є у неї в друзях. 

Профіль магазину book24.ua чомусь представлений на деяких російських платформах для знижок. Зокрема, на сайті skidka.ru є профіль магазину book24.ua, за покупки у якому можна отримати кешбек від російського сайту. 

Усе це свідчить про російське походження book24.ua. Попри те що у його засновниці російський паспорт та зв’язки з видавництвом «Ексмо», впродовж 2018–2019 років ТОВ «Бук24» виграли 8 державних тендерів на суму 102 000 грн. 

Багато питань залишається й до видавництва Bookchef — іще одного проєкту «Форс Україна». За знайденими спільнотою «Мольфар» витоками даних, власник Bookchef Андрій Плєхов має картку російського Сбербанку, що може свідчити про його ймовірне проживання або діяльність в РФ. Окрім того, книжки видавництва Bookchef, надруковані в Україні в 2022 році, можна знайти на російській онлайн-платформі WildBerries. 

Також можна простежити зв’язок компанії з російським «Ексмо» через колишнього співзасновника — «Дистрибуційну Книготорговельну Компанію», яка належить Людмилі Божко, і в якій до 2014 року Ярославов Маринович володів часткою 1%. А втім, це видавництво теж отримувало державні кошти. У 2021–2023 роках Bookchef виграло 9 державних тендерів на загальну суму 196 300 грн. 

Виникає питання, чому кілька українських видавців, які безперешкодно продаються на ринку та отримують державні тендери, мають власників з російським громадянством, як-от book24.ua, а також зв’язки з російських видавничим гігантом «Ексмо». 

Імовірно, оформлення компаній на підставних осіб дозволило російському «Ексмо» опосередковано й надалі контролювати спільні з російським «Ексмо» проєкти та, відповідно, саме російське «Ексмо» залишається справжнім бенефіціаром названих бізнесів в Україні.»

Ім’я ж Ярослава Мариновича, попри заяви про розрив з 2014 р. стосунків з росіянами та публічну проукраїнську позицію, все ще продовжує зринати під час дослідження афілійованих з російським «Ексмо» компаній.

Зараз Ярослав Маринович є співвласником мережі книгарень «Буква», а також опосередковано володіє видавничою групою «КМ-Букс» через свою польську юрособу.  Однак, пов’язана з ним у минулому юрособа YM Investment Ltd. (якою Я. Маринович керував протягом 01.08.2016-29.03.2017 р.) разом із ТОВ «Дистрибуційна Книготорговельна Компанія» станом на грудень 2023 року і далі залишається співвласником видавництва «Країна Мрій» (хоч, за даними британського реєстру, сам YM Investment Ltd. був ліквідований ще у 2020 р.).

Першопочатково «Країна мрій» також була проєктом російського «Ексмо» в Україні. 

Теперішні бізнеси Мариновича не мають очевидного зв’язку з росіянами. Проте українська читацька спільнота критикувала «Букву» за російські книжки на полицях. Наприклад, у липні 2022 року в одній з книгарень «Букви» журналісти «Читомо» знайшли чимало книжок російських авторів і видавництв, попри публічні заяви мережі про припинення співпраці з російськими виданнями та продажу книжок російською. 

Також, у травні 2017 року було відкрито кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем працівниками правоохоронних органів, яке стосувалось контрафактної книжкової продукції, ввезеної з РФ. В ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні провадилась, зокрема, перевірка обставин можливої реалізації службовими особами компаній, пов’язаних з Я.Мариновичем, в т.ч. і ТОВ «Видавнича група КМ-Букс», через мережу магазинів «Буква», — контрафактної книжкової продукції, ввезеної із-за кордону, в тому числі із країни агресора Російської Федерації з порушенням митного законодавства за сприяння працівників ДФС України та інших працівників правоохоронних органів, а також використання ними схеми ухилення від сплати податків.

Принагідно, що за даними ЄДРСР ще в грудні 2017 року, у цьому кримінальному провадженні активно провадилось досудове розслідування (призначалась позапланова документальна перевірка, надавався тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема, таких компаній, однак вже 29.12.2017, кримінальне провадження було закрито за відсутності складу злочину).

Зі спільного дослідження «Сенсора» та спільноти «Мольфар» можна припустити, що російське «Ексмо» й надалі присутнє на українському книговидавничому ринку через низку афілійованих компаній. Схоже, колишні власники української філії «Ексмо» і досі опосередновано контролюють мережу проєктів, у яких ми прослідкували зв’язки з Росією та з російським «Ексмо» зокрема. Виявилось, що у Наталії Плєхової, власниці одного з цих проєктів  — book24.ua — навіть є російський паспорт та ФОП.

На компанії, пов’язані з колишньою філією «Ексмо» та його власниками, неодноразово скаржились українські видавці. Проте інституції не поспішають реагувати рішуче, поки в юридичному полі немає порушень. Залишається сподіватись, що тиск видавничої та читацької спільноти, а також книгорозповсюджувачів вкотре зрушить важіль на користь українських інтересів. 

Відповідь Ярослава Мариновича на редаговану від 05.05. 2025 версію статті розміщено за посиланням.