10 думок про «Книжкову площу» ініціаторки проєкту Катерини Алексєєнко

Вже вчетверте 16 серпня в Україні відбудеться масштабний книгообмін «Книжкова площа». Цього року ініціатива розширилася і проходитиме у Львові, Тернополі, Теребовлі, Житомирі, Дніпрі, Кривому Розі, Білій Церкві, Хмельницькому, Ярмолинецькій селищній територіальній громаді та вперше за кордоном — у Токіо (Японія). Водночас приносити свої книжки можна вже до спеціальних точок збору. Книгообмін «Книжкова площа» 2026 реалізується за підтримки державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України та за сприяння Львівської міської ради.

Катерина Алексєєнко — ініціаторка та організаторка книгообміну, проєктна менеджерка Львівської муніципальної бібліотеки. 

Ми поспілкувалися з Катериною про основну ідею ініціативи, її роль у формуванні культури читання та об’єднанні українців, а також чому це більше, ніж просто обмін книжками.

Класичний буккросинг має такий вигляд: ти приносиш книгу, залишаєш її у спеціальному місці (бібліотеці, кав’ярні, на вокзалі чи в парку) та йдеш у своїх справах. Тобто ти можеш або взяти, або ні якусь книгу натомість. Адже основна ідея — поділитися власною прочитаною книжкою. 

Водночас «Книжкова площа» має трохи інший формат. Спочатку ти приносиш одну чи декілька книг (необмежена кількість) до спеціальних точок збору (бібліотек, установ культури) та отримуєш спеціальний квиток-перепустку. На ньому зазначено, скільки книг ти можеш взяти.

Важливо, що це відбувається протягом чітко встановленого проміжку часу. Цього року — період з 1 червня по 10 серпня. Опісля, в день обміну (це завжди третя неділя серпня), на центральній площі міста ти обираєш бажану книжку, яку відшукаєш серед запропонованих. Саме в цей день усі книги, які принесли на обмін, збирають на центральній площі того чи іншого міста. Ба більше, є можливість переглянути на сайті, які книги люди приносять на обмін. Його наповнюють у режимі реального часу.

Крім того, «Книжкова площа» — не тільки про обмін книгами. Кожного року бібліотекарі готують різноманітну програму заходу. Це можуть бути і концерти, і кінопокази, і дискусії, і тематичні майстерки.

«Книжкова площа» не є фестивалем. Я б назвала це акцією чи ініціативою. Оскільки книгообмін триває два з половиною місяці, а фестиваль не може бути так довго. Ініціатива стартує ще в червні зі збору книг, а кульмінація відбувається в день обміну.

Вперше «Книжкова площа» відбулася у 2021 році у Львові. Подія мала ще менші масштаби, адже проходила в одному місті та у дворику Ратуші. Відвідувачі та відвідувачки обміняли понад півтори тисячі книжок. Однак у 2024 році ми розширилися та провели книгообмін на площі біля Львівського національного університету імені Івана Франка. Тоді 3 500 учасників та учасниць обміняли близько 5 000 книг. У 2025 році акція охопила вже й інші міста України: Тернопіль, Теребовлю, Дніпро та Житомир. Тільки у Львові обміняли майже 6 000 книг, зокрема 950 принесли в день книгообміну.

Цього року «Книжкова площа» проходитиме вже одночасно в десяти містах України й за кордоном. Це показує, як ініціатива все більше розвивається з кожним роком.

Тому книгообмін — це про культуру довіри, про формування та розвиток спільнот, як професійних, так і локальних. А ще — просто про прекрасно проведений час у неділю разом з родиною та друзями. 

За три роки проведення «Книжкової площі» я змогла виокремити для себе такі основні закономірності:

Основне гасло книгообміну: «Приносьте таку книгу, яку б хотіли отримати». У такий спосіб ми закликаємо людей приносити книжки в гарному стані. Ми намагаємося, щоб основною цінністю книгообміну стало поширення класних та важливих історій, а не можливість позбутися пропаганди та макулатури з власної бібліотеки. Учасники та учасниці книгообміну мають розуміти — це не барахолка, а платформа для поширення цікавих і важливих книг.  Тому ми не приймаємо видань у поганому стані та російською мовою.

Загалом книга в усі часи була гарним подарунком. Йдеться не тільки про важливі тексти, інформацію чи особисті рефлексії, які в ній містяться, а ще про естетичну насолоду від гортання сторінок, споглядання красивого оформлення, ілюстрацій, обкладинок.

«Книжкова площа» — це велика лотерея та справжня книжкова виставка. Це місце «дії» книги, оскільки на полицях обміну поруч можуть бути рідкісні видання, авторські примірники та масова література. Наприклад, можна знайти десять варіантів «Кобзаря» Тараса Шевченка та перші видання Кінга, Жадана чи Кідрука. Тут люди можуть навіть сперечатися за книги чи гуртуватися обговорити прочитане. Це дуже партисипативна практика (та, яка залучає людей до чого-небудь — ред.): як мине книгообмін залежить виключно від учасників і учасниць, зокрема, скільки вони принесуть книг та які саме. Такі речі організатори заздалегідь не можуть передбачити.

Книжки, які люди приносять на «Книжкову площу», можуть багато сказати про своїх власників. Наприклад, що їм сподобалося і вони хочуть, щоб це прочитали всі чи навпаки — що їм не сподобалося, але вірять, що ця книга вартує уваги і точно знайде свого поціновувача або поціновувачку. Якщо батьки приносять багато дитячих книжок — це означає, що їхня чомучка вже виросла з них і прагне нових казок, пригод та інформації. 

Книгообмін допомагає формувати культуру читання сьогодні. Зокрема, я виокремила такі головні тенденції, що притаманні для «Книжкової площі»:

Можна сформувати приблизний рейтинг, примірників яких авторів щорічно найбільше приносять на обмін. Як не дивно це автори лонгселерів: Володимир Лис, Люко Дашвар, Андрій Кокотюха, Стівен Кінг, Джоан Ролінґ.

Книгообмін — це нове життя книжки в чиїсь бібліотеці, а також відповідальне використання та збереження ресурсів. Оскільки тут книжка отримує свого нового читача або читачку і продовжує свою історію. Тому це про екологічне споживання й вторинне використання книжки, для створення якої потрібно чимало матеріалів та сил.

Дуже хотіла б відсвяткувати хоча б п’ятиріччя ініціативи в наступному році. Стосовно далекого майбутнього, важко сказати, але вважаю, що всі зусилля попередніх років точно не були марними: про ініціативу знають дедалі більше і більше партнерів і колег готові долучатися до неї. 

Щорічно, коли ми оголошуємо про старт книгообміну «Книжкова площа», то нам пишуть десятки коментарів: «А коли в нас?», «А чому не в Києві?», «Хочу цю подію в Полтаві, Чернігові, Харкові…». Це дуже надихає і мотивує рухатися далі.

Якщо планувати найближче майбутнє, то хотілося б покращити збір книг та ще активніше працювати над програмним наповненням у кожному з міст, розширювати функціонал сайту саме у розділі «Книги на обмін».