Олександра Екстер — українська зірка європейського авангарду. Вона буквально «привозила» з Парижу нові мистецькі ідеї — втілені у власних творах і кураторській діяльності. Ми знаємо її як художницю і сценографку, активну учасницю мистецьких зібрань, а ще пригадуємо її навдивовижу яскраві роботи на виставці «Футуромарення» в Мистецькому арсеналі.
Та чи відомо нам, що Екстер колекціонувала предмети українського побуту й була художньою керівницею вишивальної артілі, де відтворювали роботи Казимира Малевича? У матеріалі розповідаємо про мисткиню.
Мандрівниця
Ася мандрувала змалечку: у два роки її родина переїхала з польського Білостока до Києва. Уже старшою Олександра відкривала для себе Берлін, Відень, Париж, Енгадін, Рим, Флоренцію, Венецію, Москву й Петербург.
Екстер — наче посланниця у світі мистецтва: поїхати за кордон, заприятелювати з Аполлінером, надихнутися геометричними пейзажами Брака, привезти в Київ нові мистецькі віяння.
Імпресіоністка? Кубістка? Футуристка? Авангардистка!
Олександра справді почала з імпресіонізму: це були пейзажі, натхненні швейцарськими та французькими видами. І хоча її твори здобули певну популярність на виставках на батьківщині, Екстер цього було мало. Мисткиня, яка багато часу проводила в Парижі в товаристві Пікассо, Матісса та Аполлінера, просто не могла не рухатися далі. Вона експериментувала з формами, пластикою та досліджувала колір — готувалася привезти в Київ кубофутуризм.
Натюрморт з яблуками, грушами, апельсинами і лимонами, Олександра Екстер, орієнтовно 1907. Постімпресіонізм
Натюрморт з яйцем, Олександра Екстер, 1915. Кубофутуризм
Кубофуторизм — це напрям, для якого характерна динамічність геометричних форм. Тобто художники розкладають людей і предмети на прості форми (кубізм) та надають їм руху (футуризм).
Брати Володимир і Давид Бурлюки, Олександр Богомазов, Вадим Меллер, Іван Пуні, Володимир Баранов-Россіне, Олександра Екстер — яскраві представники цього напрямку. А ще — добрі товариші й учасники спільних проєктів.
Резидентка
Супрематична композиція, Казимир Малевич, 1915. Відтворено Валентиною Костюковою;
Ескіз панно, серія «Кольорові ритми», Олександра Екстер, 1916–1917. Відтворено Валентиною Костюковою
Історія Екстер і автентики почалася в селі Вербівка на Черкащині — у маєтку товаришки Олександри Наталії Давидової та її чоловіка Дмитра.
Наталія керувала вишивальною артіллю, де майстрині відтворювали старовинні вишивки, знайдені в організованих Давидовою етнографічних експедиціях. Екстер опікувалася особливим напрямом: на її запрошення у Вербівку приїжджали митці, як-от Казимир Малевич. Він малював ескізи, які умілі руки перетворювали на розкішні вишивки.
Кураторка
Екстер добре вдавалося гуртувати товариство навколо ідей. Вона організувала не одну виставку професійних і народних митців, сама була активною учасницею експозицій.
Знаковою стала виставка 1906 року, для якої ретельно відібрали 6000 старовинних народних виробів. Це був успіх 24-річної кураторки: майже всі експонати, виставлені на продаж, розкупили, а під впливом фурору експозиції заснували Київське кустарне товариство, до якого долучилася й Олександра.
Фрагмент експозиції Південноруської виставки прикладного мистецтва та кустарних виробів. І. Книпович, 1906. Архів Національного музею декоративного мистецтва України
Сценографка
Декорації для «Ромео і Джульєтти» Олександра Таїрова авторства Олександри Екстер, орієнтовно 1921
Театральні експерименти Екстер були такими успішними, що аж призвели до провалу постановки «Ромео і Джульєтта» Олександра Таїрова. Критик Абрам Ефрос, товариш Екстер, був однозначний у своїх висновках: декорації «занадто хороші, точніше — розкішні». Якого б режисера це не зачепило за живе! Головна ж бо — постановка, а не декорації. Та не тоді, коли останні куди майстерніші за гру акторів і все інше.
Сміливішою була балерина Броніслава Ніжинська. Разом з Екстер вони працювали над виставою на музику Баха «Священні етюди», до якої Ніжинська зробила ескізи, а Екстер узяла їх за основу своїх костюмів і декорацій. Цього разу обійшлося без провалів: дійство схвилювало публіку! А Екстер з Ніжинською протягом кількох років створювали сценографії різних постановок.
Королева кольору
Куточок експозиції Південноруської виставки прикладного мистецтва та кустарних виробів. І. Книпович, 1906. Архів Національного музею декоративного мистецтва України
Екстер не цуралася кольору, і Фернан Леже, майстер кубізму, докоряв їй за надмірність барв. Це й не дивно: кольори французьких кубістів, із якими навчалася Екстер, були скромнішими, ніж у неї. Олександра ж надихалася роботами вербівських вишивальниць і предметами народного побуту: палючий червоний, пристрасний синій, осяйний жовтий — скільки життєвої енергії в цих кольорах!
Із Анрі Каро-Дельваєм, майстром класичного портрету, учителем Екстер та Леже, навіть вийшов скандал. «Маститого професора, світського портретиста обурив колорит Екстер, уже тоді не схожий на академічні рецепти», — писав Яків Туґендхольд, товариш Олександри й автор першої монографії про мисткиню.
Ось жіночі постаті в Каро-Дельвая — і в Екстер, обидві 1909–1910 років, а які вони різні. Зрештою учениця перевершила вчителя.
