Юрій Мусатов — український художник, скульптор, викладач. Закінчив Сумський фаховий коледж мистецтв та культури ім. Д. Бортнянського та Львівську національну академію мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва, відділ художньої кераміки.

Художник Юрій Мусатов
Член Міжнародної Академії Кераміки в Женеві (IAC), постійний учасник виставкових проєктів, симпозіумів, бієнале кераміки й резиденцій в Україні та за кордоном. Протягом останніх років твори художника потрапили в колекції: музею Аріана — Швейцарський музей кераміки та скла, Авеню де ла Пе, Женева, Швейцарія; музею кераміки в Людвігсбурзі, Німеччина; Міжнародного музею керамічного мистецтва FuLe (FLICAM), Фупін, поблизу Сіаня, провінція Шеньсі, Китай; Національного музею Словенії, Любляна, Словенія; Марк Ротко Центру мистецтв у Даугавпілсі, Латвія; Українського інституту сучасного мистецтва (UIMA), Чикаго, США.
Менеджер Щербенко Арт Центру та комунікаційний менеджер Криворізького Центру Сучасної Культури (KRCC) Святослав Михайлов поговорив із художником Юрієм Мусатовим про образ прибульців і світовідчуття художника, українську мотанку та прийдешні виставки.
Я познайомився з тобою у 2019 році, на виставці в Щербенко Арт Центрі, яка називалась «Кратери». З того часу спостерігаю за твоєю практикою, і, на мою думку, вона виглядає досить цільно. Спочатку були метеорити, потім вибухи та кратери, і потім з'явилися прибульці — серія, над якою ти працюєш і досі. Скажи декілька слів про цілісність своєї художньої практики. Якою ти її бачиш для себе? Як ти її для себе пояснюєш?
Моя творчість більше інтуїтивна. Якщо так подивитися з висоти років на мої проєкти, то виглядає, ніби все продумано: вибух, планети, потім приземлення деяких істот на планети, потім були прибульці, які паралельно йшли з вибухами.
Висадка десанту прибульців була в Києві у Triptych: Global Arts Workshop, у 2019-му році, тоді виставка називалася «Вторгнення». Але потім почався коронавірус, і я був впевнений, що це і є справжнє вторгнення прибульців. Тоді я почав видозмінювати прибульців, і в мене зʼявилися скульптури з масками. Це була данина коронавірусу, й це було актуально на той момент.
Розкажи, звідки виникає образ прибульця?
Ця історія почалася з 2011 року, але ще тоді не усвідомлював цього. Я був на практиці як керівник студентів Львівської академії. Працював в Академії асистентом, і ми поїхали зі студентами в Суми на практику, на фарфоровий завод. Якось увечері йшли з міста, було вже темно, і чомусь зупинилися, подивилися на небо. А там справжнє НЛО: три об’єкти на небі. Світяться. Літаки з такою швидкістю та траєкторіями точно не літають. Саме тоді ця думка закарбувалася в голові.
Потім, коли я був на симпозіумі в турецькому Ізмірі, ми поїхали на екскурсію в музей, де експонуються пам’ятки римської доби з міста Ефесус, здебільшого пошкоджені. Тоді у мене вперше з’явилася думка зробити власні бюсти. Аналізуючи майбутній проєкт,зацікавився: як би виглядали скульптури прибульців у цьому музеї? Це й була відправна точка задуму.
Робота Юрія Мусатова, проєкт «Прибульці»
Мені ще цікаво, яку роль відіграє живопис у твоєму всесвіті? Коли він зʼявився? Я зауважив, що в тебе є дві серії: з прибульцями та абстрактні полотна.
Абстрактні полотна — це мої спроби зафіксувати підводний світ. Я багато часу проводив біля моря, на узбережжі. Коли вода чиста та прозора, то на дні можна побачити водорості, їхній повільний рух, падіння світла та хвилі. Ця серія живопису натхненна Іспанією.
Роботи Юрія Мусатова з серії «Моє море»
А щодо прибульців?
Мені просто захотілося намалювати образи. Я навіть не можу сказати, що це прибульці, це просто образи, сутності.
Я відчуваю, що цей образ наповнений енергією. І все, що відбувається всередині, — це і є чиста енергія. Людина створена з молекул та атомів, які замкнені в оболонки. На мою думку, ти передав цю енергію, яка знаходиться в кожному із нас.
Ти маєш рацію. Знаєш, художник не завжди може пояснити, що насправді він малює. І часто під час розмов або з висоти досвіду та часу ти можеш зрозуміти, що зробив.
Це також і про цілісність цієї практики, яку, можливо, ти навіть не помічав. Розкажи про свій новий проєкт із мотанками. Мотанка — це традиційна лялька, яка плететься руками. Ти не плетеш, але твої скульптури займають не менше часу, адже виготовлені вручну. Розкажи, що керамічна монтанка значить для тебе, як вона з'явилась?
Під час війни я придбав собі мотанку і поклав на торпедо в машині. Так вона зі мною їздить з червня 2022 року. Мотанка — це Берегиня, а її ім’я означає багато всього. Це така собі лялька вуду, кольорова гама якої теж має велике значення. Ім’я моєї — Доленька.
Я почав працювати над серією керамічних мотанок у квітні 2024. Десь за місяць зробив понад 10 штук і був задоволений результатом. Я трошки відійшов від оригінальних традицій і просто дав їм імена — як Квітка чи Зоря. Думаю продовжувати серію, тому що мені це відгукується. Вважаю, треба показати українську традицію світу, і в мене є такі можливості.
Роботи Юрія Мусатова, проєкт «Мотанка»
У тебе вдома стоїть такий собі вівтар: у центрі прибулець, а навколо нього — жертвопринесення. Що для тебе цей вівтар означає?
Насправді це жартівливий вівтар. Там є Будда, прибулець маленький і керамічний фалос. Це дійсно вівтар, але просто жартівливий.
Узагалі я не бачу там жартів. Мені здається, ти навіть несвідомо це робиш. Я привіз тобі пряники, а через мить вони опинилися там. І біля вівтаря багато чого лежить.
Усе, що тобі приносять або дарують, спочатку проходить через вівтар. Для тебе це якийсь символ натхнення чи автоматична дія, яку не можеш ніяк відрефлексувати?
Це задобрення прибульців та духів. Ми не знаємо, як прибульці виглядають. Може ці всі ангели, духи, демони й прибульці — це одне й те саме. Мені здавалося, що у квартирі живуть якісь духи, був такий період, що я відчував щось, що щось є. Але зараз ми подружилися, живемо в гармонії, або вони пішли. Вважаю, що це завдяки вівтарю та моїм пожертвам йому.
Так, це відповідь. Добре, у мене ще питання щодо янголів. Твої прибульці почали набувати інших образів: вони стають янголами з простягнутими руками, що тримають різні предмети. Коли вони почали перевтілюватися? Це почало відбуватись уже за кордоном?
Образ прибульців — це про відчуття себе в цьому світі. Про трансформацію та отримання нового досвіду в житті. Людина як прибулець, який трансформується, накопичує нові знання і проявляється через мистецтво. Янголи — це результат моїх роздумів на тему добра і зла. Людина може бути демоном і янголом одночасно.
Ці роздуми вилились у серію скульптур. Вони тримають різні елементи: символи влади, ключі, серце — це дає змогу думати над кожним предметом та що він означає. Якщо це ключ, то від чого? Від яких дверей чи від серця? «Серце або меч» тримає серце в руці, а за спиною меч. Але ми не знаємо, чи вирізав янгол це серце, чи з яких причин воно там опинилося. Часто роботи розповідають мої особисті романтичні історії.
Роботи Юрія Мусатова, проєкт «Янголи і демони»
Насправді серія так і сприймається: скульптури дають тобі вибір, ти завжди сам обираєш, як тобі вчинити. Це про роздоріжжя, на якому ти стоїш і обираєш раціональний шлях або емоційний, тут може бути будь-який інший вибір. І залежно від рішення, життя рухається в одному напрямку або в іншому.
Можна сказати, що це якась твоя психологічна робота над собою. Щоб зробити правильний вибір, ти звертаєшся до мистецтва і воно тобі дає відповідь?
Через ці скульптури я нарешті все-таки прийшов до себе. І я майже знову такий, яким був до війни, але з набутим досвідом.
Нещодавно ти здобув друге місце у відомому бієнале кераміки. Розкажи трохи про це.
Так, дійсно, я отримав другу премію у бієнале зі скульптурою «Прибульці». Усі, хто здобув призові місця, матимуть персональні виставки в музеї кераміки в Манісесі. Я поки працюю над цим проєктом, а виставка буде взимку-навесні 2025 року.
Це супергарні новини. Приємно, що українських митців визнають у світі все більше та дають престижні нагороди. У мене ще є питання: хто такий Юрій Мусатов у цьому світі?
Я б сказав, що Юрій Мусатов — це провідник. Художники завжди не просто люди, вони щось вихоплюють з інформаційного поля, у якому є все: минуле, теперішнє, майбутнє, всі знання людства за весь час, від початку й до кінця. Пропускають через себе та створюють щось унікальне.
А прибулець — друг чи він ворог?
Прибулець — це просто прибулець, він просто є. Він просто образ, енергія. Існує все: інопланетяни, янголи й демони також.











