Від досліджень послідовників до мемуарів: 9 найкращих книг про Вінстона Черчилля

Що полюбляла їсти на сніданок королева Єлизавета II? Чи справді Маргарет Тетчер грала в хокей на траві? Чому Черчилль наказав спалити власний портрет? Відповіді на всі ці питання канули б у Лету разом зі смертю цих видатних постатей в історії Британії, якби не багатовікова традиція писати біографії. Саме вона дарує нам можливість поглянути на історичних особистостей із різних призм. 

У цьому огляді йтиметься про постать, яка стояла на чолі Великої Британії у переломний момент — Вінстона Черчилля: політичного лідера, оратора, стратега, військового, письменника, історика, художника.

Черчилль — це особистість, яка залишається джерелом натхнення і предметом постійного інтересу, що й пояснює велику кількість книг про нього. Але якою постає людина, чий непохитний дух і стратегічне бачення допомогли Британії пережити найтяжчі часи Другої світової війни, у книгах біографів та дослідників? Більше — у добірці із 9 книжок про Вінстона Черчилля.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон у передмові обіцяє свіжий погляд на постать Черчилля й розповідає про свого попередника легко та з гумором. У кожному розділі автор розглядає один з аспектів життя Черчилля, тому ця книга дозволить познайомитися з ним не лише як із політиком та оратором, а і як з військовим, письменником чи художником.

Втім, у цій книзі Джонсон не просто викладає факти з життя Черчилля, а моментами ділиться власним ставленням до політика, можливо, дещо ідеалізуючи його. Разом із тим автор аналізує не лише досягнення й позитивні сторони Черчилля, а і його помилки та вади.

Британський журналіст та історик Джон Гарт у своїй книзі знайомить читачів із Черчиллем-політиком та оратором, намагаючись водночас відповісти на запитання: що спричинило Другу світову війну? Головною метою книги є розповідь про дії Вінстона Черчилля та їхні наслідки, описуючи які, автор не оминає подій, які призвели до війни, і тих, які були важливими для досягнення союзниками перемоги. 

Крім воєнних операцій, у книзі йде мова про політичні та соціальні аспекти того періоду. А аналізуючи постать Черчилля, Джон Гарт намагається зв’язати характер, національні особливості та життєві обставини, які дозволили йому взяти на себе роль лідера у переломний момент історії. Проте основну увагу автор зосереджує на хронології Другої світової війни.

На відміну від інших, книга американського журналіста та письменника Еріка Ларсона охоплює лише один рік життя Вінстона Черчилля — перший рік у ролі прем’єра і разом із тим час, коли Лондон був під бомбардуваннями авіації гітлерівської Німеччини. 

Автор зображує Черчилля як ексцентричного генія, розповідаючи, зокрема, про його побут: роботу у ліжку чи ванній і вміння засинати будь-де та будь-коли. Аби читачі мали змогу побачити політика з різних сторін, Ларсон показує події очима кількох людей: як самого Черчилля, так і його доньки Мері та особистого секретаря Джона Колвілла.    

Попри те, що книга може здатися художньою, вона побудована на фактах та містить цитати зі щоденників, листів, мемуарів та інших джерел. Крім того, описи поведінки Черчилля, його жестикуляції взяті зі свідчень очевидців.

Американський журналіст та письменник Томас Рікс написав книгу, у якій ідеться одразу про двох видатних постатей, Вінстона Черчилля та Еріка Блера, відомого за псевдонімом Джордж Орвелл. Попри те, що не були знайомі, вони мали багато спільного. Наприклад, обидва чоловіки мали нелегке дитинство, пройшли складний шлях, щоби стати тими, ким стали, та врешті запам’яталися своїм ідейним впливом на громадськість. 

Рікс, окрім того, що створює біографічний нарис, досліджує, у чому полягає феномен особистостей цих діячів, розповідає, як вони прийшли до визнання, які помилки встигли зробити та про що застерігали майбутні покоління. У книзі є раніше не відомі факти про Орвелла та Черчилля.

Книга британського історика Мартіна Ґілберта цікава передовсім тим, що він був офіційним біографом Черчилля, і це видання є єдиною офіційною біографією відомого політичного діяча. Про написання цієї книги Ґілберта попросив син колишнього британського прем’єр-міністра. 

У цій біографії є погляд на Черчилля і як на політика, і як на звичайну людину з власними вподобаннями та захопленнями. Розповідь ґрунтується на дослідженнях, документах, а також інформації, наданій сином Рендольфом, і охоплює життєвий та кар’єрний шлях Черчилля.  Вважається, що ця біографія є найповнішою з існуючих.

Американський письменник і журналіст Баррі Сінгер вирішив поглянути на постать Черчилля під іншим кутом: він не розповідає про його політичну кар’єру та ораторську майстерність, а досліджує особисті інтереси. У цій книзі є відповіді на запитання, якому одягу надавав перевагу Черчилль, які ресторани відвідував, які курив цигарки та який алкоголь вживав, які авто любив, які книги читав і так далі. 

Автор вказує, що Черчилль жив екстравагантним життям, яке, однак, було йому не по кишені. У книзі він також пише про те, як політикові вдавалося проживати більше, ніж заробляти, і насолоджуватися кожним моментом існування. А щоб розкрити постать Черчилля ще краще, розповідь доповнена фотографіями.

Книга української письменниці Ірини Костюченко стане у пригоді, якщо ви хочете познайомити дітей із персоною Вінстона Черчилля. Авторка робить акцент на ключових моментах життя політичного діяча і цікавих фактах, балансуючи між науковим та художнім стилями.

Окрім розповіді про історію його становлення як видатного політика, у книзі є відповіді на запитання, ким Черчилль мріяв стати у дитинстві, як навчався у школі, де зустрів дружину, яка стала коханням усього його життя, як склалася його військова кар’єра та як Черчилль став прем’єр-міністром Великої Британії. Книга доповнена ілюстраціями, а наприкінці кожного розділу є запитання, що допоможуть запам’ятати найважливіше.

Якщо вам цікаво відкрити для себе грань Черчилля як письменника та історика, то у пригоді стануть його мемуари. 6-томні спогади про Другу світову війну («Видавництво Жупанського» у двох книгах подає скорочений переклад) вважають не лише зразковим прикладом мемуаристики, а й видатним зразком історичної публіцистики: за цей художній твір Черчилль отримав Нобелівську премію з літератури. 

У мемуарах він аналізує перебіг подій і всі аспекти Другої світової війни, посилаючись не лише на власні спогади, а й підкріплюючи факти особистим листуванням та документами. Книга також містить епілог про післявоєнні роки, який Черчилль дописав пізніше. 

У цій автобіографії Вінстон Черчилль розповідає про своє життя до того, як став прем’єром Британії. Він описує дитинство, шкільні роки та службу в британській армії. Зокрема ділиться історіями про свою велику колекцію іграшкових солдатиків, негаразди під час навчання та рішення його сім’ї щодо того, щоб він став офіцером. Значна частина книги присвячена досвіду участі Черчилля як офіцера та журналіста у Другій англо-бурській війні 1899–1902 років. 

Ця автобіографія відзначається самоіронією Черчилля та критикою інших людей, із якими він зустрічався. У 1972 році книжка отримала екранізацію під назвою «Молодий Вінстон» (режисер — Річард Аттенборо).