З кожним роком добірки квір-літератури, які формують найчастіше до Місяця гордості, поповнюються новими авторами й авторками, а про права ЛГБТІК+ спільноти говорять усе більше — через сучасну українську чи перекладену книжку.
Проте це не применшує важливість репрезентації геїв, лесбійок, транс-персон та інших представників ком’юніті в культурі — і не тільки як учасників любовних взаємин, але й як звичайних людей зі своїми бажаннями, потребами, мріями та цілями.
Репрезентація ЛГБТІК+ спільноти в літературі
Про ЛГБТІК+ спільноту можна говорити також по-різному. Наприклад, пояснювати дітям важливі теми — вже загальноприйнята тенденція. Теми науки, сексу, політики, бізнесу — про все це вже не прийнято мовчати. На жаль, із темою квір-людей в Україні інша ситуація — вона досі табуйована. З дітьми про неї або не говорять, або, ще гірше, висвітлюють як щось негативне, неприродне та аномальне. Саме тому дитяча квір-література така важлива — щоб уже змалечку показувати, що представники ЛГБТІК+ спільноти — такі самі люди, як і всі ми. І що любити можна кого завгодно, незалежно ні від чого.
Ще одним важливим прошарком ЛГБТІК+ книг є young adult-література: про пошук себе у суспільстві, формування своїх цінностей та позиції, та прийняття — свого «Я» та оточення. Цю літературу складно назвати чимось винятково для підлітків, адже термін «молоді дорослі» охоплює набагато ширший віковий діапазон — за деякими даними, з 12 до 35 років. Тим паче, коли йдеться про прийняття своєї сексуальної орієнтації — це ще більш складний процес, який може тривати і в дорослому віці. Зокрема якщо це відбувається в консервативному суспільстві. Тож і така квір-література має неабиякий попит — вигадані герої допомагають прийняти та подолати невигадані проблеми.
Говорити лише про репрезентацію геїв та лесбійок в літературі не можна, так як спектр значно ширший — не дарма в абревіатурі квір-спільноти можна побачити знак «плюс». Цей «плюс» проявляється у великій кількості текстів та дозволяє досліджувати сексуальні орієнтації, ґендери та різні прояви сексуальності. Відкриття своїх меж та готовність говорити про нові досвіди — ось про що свідчить перекладена іноземна й написана українська книжки про інших представників ЛГБТІК+ спільноти.
Нікому не секрет, що квір-спільнота не приймалась і, на жаль, досі не повсюдно приймається українським суспільством. Тож тексти про людей, що намагаються говорити із собою чесно, поки інші ллють ненависний шум у вуха, були завжди: і в епоху українського модернізму, і на початку 2000-х, і зараз. Саме тому боротьба зі стереотипним світом, і звідси — боротьба зі стереотипами в собі, є ледь не головною проблематикою української квір-літератури. І, будьмо чесні, не тільки української.
Тож, щоб ознайомитися ближче з українськими й іноземними виданнями про ЛГБТІК+ спільноту, пропонуємо добірку 9 книжок на квір-тематику: від книг для дітей до соціяльно-драматичних романів, від фентезі до young adult-історій та коміксів.
«Майя та її мами», Лариса Денисенко, видавництво «Видавництво»
Дівчинка Майя вчиться в 4 класі та тільки починає досліджувати цей світ та дізнаватися про сім’ї своїх однокласників. Хтось живе тільки з бабусею, бо батьки на заробітках. Хтось — у прийомній сім’ї, хтось — із мамою та вітчимом. Майя живе з двома мамами-лесбійками.
Це одна з перших дитячих книг, у якій настільки відверто говорять не тільки на тему одностатевих стосунків, але й одностатевих сімей — як цей досвід переживає дитина та чому цей досвід такий же валідний, як і всі інші. Наразі всиновлення дітей ЛГБТІК+ парами не є легалізованим в Україні. Тож «Майя та її мами» — це не просто цікава та захоплива книга про життя однієї дівчинки. Не тільки оповідь про життя ЛГБТІК+ спільноти від дитини для дитини. Це ще й нагадування про нерівність та інтолерантність, яка існує в українському суспільстві і з якою можна боротися хоча б розмовами з дітьми про це. Аби в майбутньому Майя з двома мамами була такою ж нормативною та звичною частиною суспільства, як Ваня з мамою й татом.
«Принцеса + принцеса: довго та щасливо», Кейті О’Нілл, видавництво «РМ»
Фентезійний комікс від новозеландської авторки про двох принцес, що долають безліч перешкод, аби врятуватися від запеклої чаклунки і знайти своє «довго та щасливо» разом.
Окрім того, що цей комікс оповідає про пригоди, боротьбу з підступними героями та справжню перемогу добра над злом, авторка ще й уміло працює зі стереотипним тропом «дівчини у вежі», яку, за всіма канонами казок, рятує принц на білому коні. У «Принцеса + принцеса…» цю дівчину, тендітну Сейді, рятує інша дівчина — героїчна Аміра. Цей сюжетний хід показує: жінка не обов’язково має чекати на порятунок, вона й сама може рятувати — себе та інших. А також Кейті О’Нілл працює з темою стосунків лесбійок — їх зародження, розвиток, пошук свого щастя. І все це через яскраві картинки та пригодницький сюжет — для дітей простими словами про важливе.
«Коли завмирає сердце», Еліс Осман, видавництво «Видавництво»
Світовий бестселер, що став одним із найбільш популярних серіалів на Нетфліксі. Графічний роман про підліткове кохання двох хлопців Ніка та Чарлі — не просто один із найбільш популярних квір-романів останніх років. Це ще й історія дорослішання, історія про підлітків різної орієнтації, ґендеру, раси, соціяльного статусу. З різними характерами, викликами та проблемами.
«Коли завмирає серце» — це комікс, який часом може здаватися надто наївним чи дитячим. Проте за яскравими малюнками стоїть історія першого кохання — справді, часом наївного, часом дитячого, часом банального, але дуже трепетного та ніжного. Цей роман не екзотизує любов двох чоловіків та не зводить усе лише до сексуального потягу — навпаки, показує різний спектр емоцій, різні почуття та переживання.
Книга Еліс Осман — це хороша можливість для підлітків помріяти про перші романтичні почуття, а дорослим — повернутися у спогади про них. І всім замислитися над темою прийняття та толерантності — як це має працювати та як цього досягти в нашому набагато більш консервативному українському суспільстві.
«Майже хороші хлопці», Дар’я Чайка, видавництво «Видавництво»
Український квір-роман про стосунки двох хлопців у реаліях черкаського міста Сміла.
Кім — гей, про чию орієнтацію дізналися в школі після злиття в соцмережі його особистого листування. Він розірвав стосунки зі своїм найкращим другом Тьомою та цурається його — ігнорує, робить вигляд, що вони не знайомі. Це історія про прийняття себе, про боротьбу проти гомофобії — внутрішньої та зовнішньої, — проти психологічного та фізичного булінгу. А також про дружбу та, звісно, про перше кохання.
Ця книга доповнена яскравими ілюстраціями, що передають деяку безтурботність підліткового життя — школа, хот-дог на перервах, футбол на стадіоні після уроків. Але на тлі цього сетингу проходить історія закоханості (чи таки дружби?) двох майже хороших хлопців — зі своїми проблемами та помилками. Ніяких стереотипів: ілюстрації в книзі не скасовують її глибокі сенси та зміст. А young adult-література говорить не про «підлітковий максималізм», а про важливі проблеми, що мають наслідки, з якими нам усім миритися. Або ні: замість цього — протидіяти їм та говорити про них.
«Андрій Лаговський», Агатангел Кримський, видавництво «Віхола»
Культовий автобіографічний роман українського сходознавця, що був уперше опублікований 1905 року. Історія інтелектуала Лаговського заплутана, екзистенційна, часом епатажна як на початок XX століття. Важливим елементом історії є гомосексуальна орієнтація головного героя та те, як він її досліджує — у тогочасному українському сетингу, в обставинах аналізу свого «Я».
«Андрій Лаговський» — модерністський роман про пошук себе, своїх ідеалів, цінностей, бажань, любові. Про життя професора, книжника та поета в одній людині. Про важливий соціокультурний фон — як контекст тогочасної Російської імперії, так і робота з орієнталізмом: не дарма Агатангел Кримський — сходознавець. А ще про сумбурність та справжність себе, про сприйняття Лаговського як гея крізь призму людини минулого сторіччя.
Перевидання цього роману дуже важливе для українського літературного процесу. Не тільки як акт повернення Кримського в канон, але й як дослідження квірності в класичній українській літературі.
«Мій лесбійський досвід самотности», Наґата Кабі, видавництво «Видавництво»
Автобіографічна манґа про прийняття своєї сексуальності та сексуальної орієнтації, психічні порушення, стосунки з батьками та сприйняття себе — як жінки, як доньки, як лесбійки.
Кабі — головна героїня — живе з батьками, працює на тимчасових роботах та у свої 28 років жодного разу не мала сексуального чи романтичного досвіду. Саме тому вона приходить до лесбійського борделю, щоб цей досвід здобути.
Історія Кабі — це історія жінки, яку ніхто не приймає: ні її батьки, ні якісь соціяльні групи, ні вона сама. Це історія про розлади харчової поведінки, селфхарм, асоціяльність, інтимність на межі з істерикою. Як пише літературознавиця Ганна Улюра для рецензії на інфоресурсі «Повага», навіть блідо-рожевий колір манґи відображає хворобливість цієї історії — колір шрамів та рубців. Роман Наґати Кабі складно назвати еротичним, та й від жанру «юрі» (напрямок у манзі, що зображує досвід лесбійських стосунків, — ред.) авторка відхиляється. Ця історія — хороша можливість зазирнути не стільки у важкий сетинг, скільки в трагічні обставини. Та поміркувати над різними досвідами — зокрема і над лесбійським досвідом самотности.
«Тепло його долонь», Юрій Ярема, видавництво «Видавництво Анетти Антоненко»
Роман про молодого журналіста та гея Остапа, що вирішує вирватися з провінційного міста у столицю, аби шукати для себе нове життя та справжнє кохання. Він заводить стосунки з гетеросексуальним чоловіком, намагається зробити цей світ кращим та боротися проти інтолерантності. Звісно, у нього це не завжди виходить, і в цьому вся книга — вона про сетинг та контекст, котрий є, на жаль, дуже консервативним, а отже — досить гомофобним.
Автор висвітлює не тільки проблеми ЛГБТІК+ спільноти в Україні, але й проблему прийняття інакшості в нашому суспільстві. На сторінках роману з’являються представники різних рас, субкультур та орієнтацій. І їхнє існування в Україні — булінг, неповага з боку інших, неприйняття себе. Але при цьому прагнення до щастя — і, зрештою, його здобуття.
Юрій Ярема стверджує, що «Тепло його долонь» — перший український гей-роман. З частиною про першість погодитись складно, але й заперечувати, що це справжній український гей-роман — із реальними проблемами та викликами від нашого і для нашого суспільства — неможливо.
«Діва, матір і третя», Юлія Нагорнюк, видавництво «Ще одну сторінку»
Головна героїня міського фентезі від Юлії Нагорнюк — Марина — наповнює своє життя як може: допомагає з порятунком історичної спадщини на Київщині, організовує Пластунський табір, готує зілля. Її життя не стоїть на місці, але романтична його складова — так. Марина не відчуває сексуального потягу до свого хлопця, але, окрім того, потрапляє у вир інших пригод, де зможуть допомогти тільки її найкраща подруга та відьомські здібності.
«Діва, матір і третя» — це гумористичне фентезі, що допоможе розслабитися та зануритися у захопливі пригоди в іншому вимірі на межі з реальністю. Проте це ще й один із перших романів, де досліджується тема асексуальності — відсутності сексуального потягу до будь-якої статі чи ґендеру.
Марина переживає різні стадії прийняття себе та своїх (не)бажань, переосмислює свою жіночність. І все це з характерним «пратчеттським» гумором, затишком та фентезійним сетингом.
«Середня стать», Джеффрі Євгенідіс, видавництво «Видавництво Старого Лева»
Роман, за який автор грецького походження отримав Пулітцерівську премію. Історія про життя Калла Стефанідіса (у дитинстві — Калліопи), що народився гермафродитом — тобто з чоловічими та жіночими статевими ознаками. Сімейна сага родини Стефанідісів на тлі різних історичних епох США.
«Середня стать» охоплює багато проблематик, і Євгенідіс якісно працює з усіма. Зосереджується на головному герої та його переживаннях: прийняття свого незвичного для більшості тіла, своєї орієнтації та прагнення жити та бути щасливим. Не забуває про історії інших поколінь Стефанідісів та не просто розказує їхню історію — пояснює, як вона вплинула на генетичні особливості Калла. Згадує тему асиміляції греків в американському суспільстві, апелює до давньогрецької міфології, говорить на тему расизму, насилля, війни та емміграції.
Ця книга стане цікавою не тільки для тих, хто прагне більше дізнатися про фізіологічне, інтимне життя та духовні переживання інтерсекс-людей, але й для тих, хто цікавиться історичним чи соціологічним тлом інших націй. І точно — ця книга для всіх, хто прагне відкривати свої межі та дізнаватися нове про світ.
Так можна сказати і про всі добірки книжок про ЛГБТІК+ спільноту та про квір-літературу загалом — живу, таку різну і важливу: щось, для чого треба відкривати межі в голові, аби відкривати межі в суспільстві.
