Українська та кримськотатарські історії мають чимало схожих трагічних сторінок: життя на периферії кількох дуже різних культур, культурні утиски в Російській імперії, знищення культурної інтелігенції на початку ХХ століття, геноциди. 2014 рік став ще одною такою сторінкою. Росія вкотре втрутилася в наші життя: анексувала Крим та окупувала частини Донецької та Луганської областей.
У 2014 році кримські татари знову були вимушені полишати Крим. Це нагадало події 1944 року, коли НКВС насильницьки депортував кримськотатарське населення з їхньої Батьківщини у віддалені райони Радянського Союзу — Центральну Азію, Сибір та Урал. Багато хто не пережив важкої дороги у товарних вагонах, чимало інших не витримували голоду, епідемій та репресій, які їх чекали на новій території. Керівництво СРСР винищувало не лише людей, а і їхню культуру. Так, етнонім «кримські татари» вилучили з наукового й правового використання на понад пʼятдесят років, а чимало назв місцевостей, регіонів і населених пунктів, що вказували на їхній звʼязок із корінним народом, були перейменовані. Також заборонялося вивчення кримськотатарської мови, розвиток культури й національних традицій, зносилися мусульманські цвинтарі й мечеті. Це був геноцид — винищення народу і його культури.
Після розпаду СРСР серед імен та памʼяток кримськотатарської культури безліч пробілів та запитань. Тож для того, аби заповнити ці пробіли і віднайти відповіді, у 2018 році було запроваджено літературний конкурс «Кримський інжир» / «Qırım inciri». Це подія для кримськотатарських та українських авторів, які пишуть про Крим, для письменників, які пишуть кримськотатарською, для перекладачів з української на кримськотатарську і навпаки. Конкурс популяризує кримськотатарську культуру, актуалізує тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяє появі нових текстів та перекладів, які стають помічними в міжкультурній комунікації.
Для участі в цьогорічному конкурсі приймають лише неопубліковані твори, аби забезпечити прозорість відбору.
«Для нас важливо, щоб кожен з учасників знаходився в рівних умовах і не мав жодних інших преференцій. Адже якщо твір опублікований, то, ймовірно, його можуть знати члени журі — тут може зіграти субʼєктивний фактор. А ми робимо так, щоб журі отримувало роботи різних авторів у зашифрованому вигляді», — зазначає засновник проєкту Алім Алієв.
У номінаціях перекладів можна подавати переклади класичних та сучасних творів або їхніх уривків. Прийом робіт триватиме до 30 вересня 2025 року. Надсилати свої тексти варто на електронну адресу конкурсу qirim.inciri@gmail.com у прикріпленому файлі. Переможці «Кримського інжиру» отримають грошову винагороду розміром 10 000 гривень, а найкращі твори будуть опубліковані в шостій антології «Кримський інжир» / «Qırım inciri».
Наразі існує чотири збірки творів переможців — «Кримський інжир», «Кримський інжир. Чаїр», «Кримський інжир. Демірджі» і «Кримський інжир. Куреш», — а також до друку вже готується пʼята, назва якої наразі невідома. Всі вони про те, яким ми памʼятаємо півострів, про ностальгію за Кримом і кримськотатарські болі.
Минулого року виходив друком четвертий том антології «Кримський інжир. Куреш», який став результатом письменницько-перекладацького конкурсу 2021–2022 років. Куреш — це кримськотатарський вид боротьби на поясах, що перекладається на українську як «боротьба». І саме вона стала провідною темою збірки — боротьба за ідентичність і свободу, осмислення досвіду депортацій і розлуки з «домом». Кожна з антологій конкурсу публікується у Видавництві Старого Лева.
«Я був знайомий зі співзасновницею видавництва Марʼяною Савкою ще до того, як розпочинався “Кримський Інжир”. Ми проводили спільні літературні події, коли я ще запрошував і привозив до Львова кримськотатарських авторів на тодішній “Форум Видавців” і загалом для ознайомлення з українською літературною екосистемою. Тож якось так органічно сталося, що Марʼяна висловила цікавість видавництва до публікації першої антології. І ось ми вже разом готуємо до друку пʼяту», — розповідає Алім Алієв.
Важлива особливість кожної з антологій конкурсу — можливість висловитися авторам, які перебувають в увʼязненні московського режиму, в розділі «Література з-за ґрат». Тому на конкурс регулярно надходять тексти кримських політв’язнів, що відображають досвід, роздуми та внутрішню боротьбу авторів в умовах обмеження свободи.
Всього у конкурсі 8 номінацій:
- Проза про Крим українською мовою;
- Проза кримськотатарською мовою (на будь-яку тему);
- Есеїстика про Крим українською чи кримськотатарською мовами;
- Поезія про Крим українською мовою;
- Поезія кримськотатарською мовою (на будь-яку тему);
- Дитяча література – дитячий прозовий або поетичний твір українською мовою про Крим чи кримськотатарською мовою на будь-яку тему;
- Переклад художнього твору з української на кримськотатарську;
- Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську.
Твори оцінюватиме журі, у складі якого українські та кримськотатарські письменники, літературознавці, журналісти, громадські діячі:
- Алім Алієв — засновник проєкту «Кримський Інжир / Qırım incіrі»;
- Анастасія Левкова — співзасновниця літературного проєкту й авторка роману «За Перекопом є земля»;
- Іван Андрусяк — письменник, перекладач і критик;
- Катерина Калитко — лауреатка Шевченківської премії з літератури;
- Андрій Курков — письменник, кіносценарист;
- Бекір Мамутов — головний редактор газети «Къырым»;
- Майє Сафет — авторка збірки «Ешиль кяинат» і текстів сучасних кримськотатарських пісень, переможниця першого конкурсу «Кримський інжир / Qırım incіrі» в номінації «Поезія кримськотатарскою мовою»;
- викладачка кримськотатарської мови, переможниця третього та п’ятого конкурсів «Кримський інжир / Qırım incіri» в номінації «Переклад художнього твору з української на кримськотатарську» Мамурє Чабанова.
