Книжки для дітей про війну в Україні

Війна зараз так чи інакше вривається у життя кожного різними формами, і діти бачать, чують і відчувають її на собі. Тому слід пояснювати їм те, що відбувається, чому вони мають спускатися в укриття, чому відключають світло, що таке війна, тривога. Психологи також радять відповідати на запитання дітей і цікавитись їхніми почуттями та моральним станом. Пояснювати навколишні події потрібно, щоб дитина не надумала гірших сценаріїв, а допомогти проговорити все можуть книжки про війну, які створюють простір діалогу на травматичні теми.

Дитяча література має знайомити маленьких читачів зі світом, відкривати незнайомі сфери, допомагати в соціалізації та розумінні самих себе, давати відповіді на складні запитання і рольові моделі для наслідування. Книга може стати містком для розмови між батьками та дитиною, між дітьми, які товаришують, і стати пропедевтичним (підготовчим) матеріалом для вчителів. 

Тема війни в дитячій і недитячій літературі викликає чимале зацікавлення. Різні проєкти експериментують із форматами та формами, художніми прийомами, як говорити до дітей. Водночас не відразу постало питання етичності цих проєктів як щодо дітей, так і щодо дорослих та суспільства в цілому.

Нині українські культурні діячі порушують питання, чи етично створювати проєкти про війну українцям, які перебувають за межами країни або не були активними громадянами. Проблеми дитячих проєктів можуть виникати через нерозуміння вікової специфіки. Наприклад, постає питання до шароварності образу Пса Патрона, але його образ і назва стали мемом у середовищі військових. Так само зазнала критики дитяча руханка «Скоро перемога» РуханкоМена. Через популярний формат і стрімке поширення цей твір побачили багато людей, які не належать до цільової аудиторії, і сприйняли його як насмішку.

Та слова і рухи пісеньки мають методичний характер і дозволяють учителю провести руханку і повторити з дітьми базові правила безпеки. Дитячу книгу «Героям слава! Розповіді для дітей про героїв фронту і тилу» критикують за надмірний пафос, але тиражі її розходились миттєво.

Навіть коли війна не головна тема книги, вона все одно в ній присутня. Наша реальність похитнулась і змінилась, змінився і дитячий світ, і книги. Війна вплинула на зацікавлення батьків та дітей, виник запит на книги з історії для дітей, написані простою мовою. Серед таких, наприклад, «Крута історія України від динозаврів до сьогодні» Інни Ковалишеної, а тепер анонсовано «Круту історію перемог» авторки. В книзі «Майя та її мами» Лариси Денисенко в однієї героїні батько зник на війні і вона з мамою переїздить із Луганська.

Багато дитячих книг про війну стали бестселерами у світі і вже не сприймаються лише як дитяча література. «Щоденник Анни Франк» єврейської дівчинки, яка переховувалась від нацистів, один із найвідоміших. Можливо, без таких книг ми б не побачили роман про Другу світову війну очима дитини «Крадійка книжок» Маркуса Зузака. 

Та навіть ці книги зіткнулися з питанням етики. Наприклад, комікс «Маус. Сповідь уцілілого» Арта Шпіґельмана критикували за позірно неприпустиму форму подання. Колись вважали, що на серйозні теми можна говорити лише через серйозні тексти, а комікс вважався пригодницьким, розважальним, тож це нібито не та мова, якою належить розповідати про Голокост. Проте це не завадило коміксу отримати Пулітцерівську премію в 1982 році. Те саме питання етичного подання історії порушили, коли в 2019 році у форматі вертикально відзнятого (вперше) історичного серіалу презентували щоденник Eva Stories, який створила перед смертю Єва Гейман. Нові часи продукують появу нових форм подання складних травматичних тем.

Через художні образи, алегорії ми говоримо з дітьми про важливе. Кількісно, якісно і в різних форматах українська дитяча книга осмислює війну і переходить у нові формати аудіо та анімації. 

До повномасштабного російського вторгнення в Україні створили вже чимало книжок про війну для дітей. Це були перші спроби, подекуди невдалі: містили неетичну інформацію, мали хибне подання, не знаходили свого читача. Та вони стали прикладом і вплинули на галузь дитячої літератури й на авторів, які почали працювати з темою війни. А ще показали, що ця тема актуальна, потрібна, на часі і її варто розвивати.

Цей комікс одним із перших у такій формі створили та видали за кошти меценатів для безкоштовного розповсюдження в прифронтовій зоні в 2017 році. В часи АТО це завдання виконувало Цивільно-військове співробітництво Збройних Сил України. Книга навчає малих читачів мінної безпеки: не брати до рук підозрілі об’єкти, не гратися з ними, бути обережними. З сучасного погляду комікс може здатися дещо коротким, строкатим і вибірковим. Та треба розуміти, що це не стільки художній твір, скільки коротка доступна методичка з найголовнішим. Тут також порушуються питання самостійних прогулянок у небезпечних місцях і наслідків, які це може спричинити.

Ця книга є у вільному доступі, її можна використовувати для уроків чи самостійного читання з дітьми.

Книга, яка стала переможницею багатьох літературних премій, розповідає про місто Рондо. Насправді це алюзія, бо йдеться про дім кожного з нас: про дім маленький, квартиру чи будинок, та великий — місто. Книга показує, як змінюється простір під впливом війни: карта Рондо на початку — ніби з чарівного всесвіту, а потім ту саму місцевість показано в геть зміненому вигляді.

За книгою Ольга Гаврилова створила анімаційний фільм. Він не повторює малюнків чи стилю книги, але на них спирається. Книга і фільм можуть працювати в синергії під час обговорення з малечею наслідків війни для домівок, для міст нашої країни.

Із допомогою книги можна побудувати діалог із дітьми внутрішньо переміщених осіб, показуючи пережитий ними досвід дітям із громад, які їх приймають.

Надійка Гербіш відома більшості читачів за художніми книгами з серії «Теплі історії до кави», але вже неодноразово долучалась до написання дитячих книг. Ця книга про події сторічної давнини, коли російська армія боролась з австрійською на українських теренах, але водночас про нас сучасних і зрозумілі нам тепер проблеми: війну, вимушену еміграцію, ПТСР, стосунки в сім’ї й те, як дитина переживає випробування.

«Яблука війни» ввійшли до видавничої серії «Життя триває». Книжки цієї серії розповідають про еміграцію, війну, Голокост і позиціонуються як помічники для батьків і вчителів: вони містять матеріали, які розробляють психологи для додаткового обговорення складних тем із дітьми. 

Якщо ви зачитувались у дитинстві пригодницькою літературою і підкорювали моря та континенти на сторінках книг, то ця може стати для вас втечею від реальності, навіть якщо ви дорослий. Її рекомендують переважно дорослі, адже вона порушує складні питання.
Юрій Нікітінський створив історію про двох друзів, які разом зростають, аж тут у їхнє безтурботне дитинство вторгається війна. Важливий спойлер чи попередження: один із друзів гине. Згодом в уяві друга він переноситься в інший світ і залишається поруч.

Ця книга непроста, але вона дозволить почати діалог із дитиною про складне, про втрати внаслідок війни чи інших причин, про життя після втрати.

Цей проєкт починався з аудіоверсії. Він вартий уваги через незвичний формат подання та етичну роботу команди. Психологиня Маріанна Новаковська, кураторка проєкту, коментувала тексти та зображення, і деякі з них повністю перемалювали через ризик ретравмувати дітей. Задум казок належить продюсерці Суспільного мовлення Вікторії Мурованій. Над озвученням працювала команда публічних культурних діячів.

Найпопулярніша казка «Біжи, мишка» розповідає про втрату дитиною батька на війні та переживання втрати. Є також казки про блекаути, вимушене переміщення та роботу систем протиповітряної оборони.

«Хоробрі казки» можна читати і слухати, а потім обговорювати з дитиною кожний сюжет та складні теми.

Книга Володимира Чернишенка та ілюстраторки Тетяни Копитової складається з легких віршиків, які навчають дітей долати страхи і розповідають про те, як важливо єднатись і боротись. Автори героїзують та романтизують персонажів, щоб вселити віру в перемогу добра над злом.

У центрі сюжету віршів — персонажка-творчиня Тракторинка. Вона стикається з чужинцями, які прийшли її «рятувати», спілкуються російською і знищують парки та будинки військовою технікою. А рятує всіх Привид-літак.

Книжка пояснює найменшим діткам страшні реалії простими словами. Хоча твір розрахований на вік від трьох років, проте підійде й меншій аудиторії, оскільки містить яскраві ілюстрації.

Цю книгу казок написав дитячий письменник, батько трьох дітей і викладач Олег Жовтанецький. Алегорична розповідь про війну з промовистими ілюстраціями письменника розрахована на дошкільнят і читачів молодшого шкільного віку. Твір містить фантастичні, а не реалістичні пояснення. У центрі розповіді чоловік з болем у вусі та війна як шум, що наростає. На думку автора, його казка більше спрацьовує з дітьми, які ще не знають, що таке війна, адже книжка пояснює це в ненав’язливій формі. 

Може здатися, що автор недоговорює, не вказує на ворогів, нападників і не показує всіх жахіть. Та він говорить про війну мовою алегорії, як у стрічці «Життя прекрасне» Роберто Беніньї робить головний герой, щоб урятувати життя і психіку своєї дитини.

Казка написана до початку повномасштабного вторгнення і важлива тим, що її перекладено й видано італійською. Тобто вона вже спонукає замислитися італійських дітей, які читають твір, і може бути цікавою саме з погляду діалогу з іноземною аудиторією про війну в Україні і спроби пояснити дітям за кордоном нову реальність.

Це збірка листів батька і доньки одне до одного: він воює на передовій на Сході, а вона чекає його з війни. Книга складається з 33 розділів, кожен із яких починається з наступної літери алфавіту. 

Книжка також є в аудіоформаті, і в цій версії її розпочинає вступ релігієзнавця та політв’язня Ігоря Козловського. Він розмірковує над поняттями, які виокремлює в цій книжці як ключові: «любов», східне поняття «джихад» (тобто зусилля на вдосконалення себе і світу навколо, а також зусилля задля перемоги) та японське поняття «коккоро» (душа, яка міститься в усьому). 

Ця книга потрібна не лише дітям, вона стане провідником до глибокої розмови з собою та з «іншим». А ще ця книга може стати відкриттям для тих, хто чекає. Напевно, ми маємо досі небагато книг, створених дітьми для дітей, і ця одна з них.